Відмінності між версіями «Халупчина»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ХАЛУПЧИ́НА, и, жін., розм. Те саме, що халупа. Вона підмазувала чорні, задимлені стіни халупчини, що нагадували дику печеру, мела долівку, стирала пил (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 372); У вибалку, обіч дороги, до земляної стінки, як гриб до пенька, приліпилася древня халупчина (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 56). | |
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 19:00, 12 квітня 2023
Халупчи́на, -ни, ж. = Халупина. Шейк. Ум. Халупчи́нка.
Зміст
Сучасні словники
ХАЛУПЧИ́НА, и, жін., розм. Те саме, що халупа. Вона підмазувала чорні, задимлені стіни халупчини, що нагадували дику печеру, мела долівку, стирала пил (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 372); У вибалку, обіч дороги, до земляної стінки, як гриб до пенька, приліпилася древня халупчина (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 56).
Ілюстрації
|
|
|
|
