Відмінності між версіями «Забелькотати»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Забелькотати 11.04.23.jpg]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Забелькотати 11.04.23.jpg]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Забелькотіти 11 04 23.jpg]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Забелькотіти 11 04 23.jpg]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Забелькотати 11 04 23 (3).png]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
Версія за 18:32, 11 квітня 2023
Забелькота́ти, -чу́, -ти́ш и забелькотіти, -чу, -чеш, гл. Заговорить невнятно, скороговоркой. Як забелькотить по своєму, то й святий не зрозуміє його.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЗАБЕЛЬКОТАТИ, очу, очеш і ЗАБЕЛЬКОТІТИ, очу, отиш, док., перех. і неперех. Почати белькотати, белькотіти. [Килина:] Ага, як непереливки, то й по-панському забелькотала! (Марко Кропивницький, II, 1958, 423); Десятник забелькотав щось так скоро, що Гнат не зразу второпав (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 34); Фельдшериця, задкуючи, забелькотіла щось знову про ліжка (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 212); * Образно. Застогнав глухо міст під колесами, і річка внизу забелькотіла (Андрій Головко, I, 1957, 161).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 18.
Ілюстрації
|
|
.png)
|
|
