Відмінності між версіями «Озувати»
(Створена сторінка: '''Озува́ти, -ва́ю, -єш, '''сов. в. '''озу́ти, -зу́ю, -єш, '''''гл. ''Надѣвать, надѣть (обувь), обувать, ...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | Озува́ти | |
[[Категорія:Оз]] | [[Категорія:Оз]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет економіки та управління]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2023 року]] | ||
+ | ==Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. == | ||
+ | '''Озувати''', '''ва́ю''', '''єш''', сов. в. '''озу́ти''', '''зу́ю''', '''єш''', ''гл''. Надѣвать, надѣть (обувь), обувать, озуть. ''Ізвечора русу косу чесала, а опівночі черевички '''озувала'''''. Чуб. III. 219. | ||
+ | ==Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974.== | ||
+ | '''ОЗУВА́ТИ''', '''аю''', '''аєш''', ''недок''., '''ОЗУ́ТИ''', '''ую''', '''уєш''', ''док''., перех. Те саме, що взувати. ''А мовчки долі, всемогучий, Дере порфіру на онучі І ніби морщить постоли, Плете, волоки, '''озуває''''' (Тарас Шевченко, II, 1953, 353); ''Панас Кандзюба світився. — '''Озуєм''', Андрію, пана у постоли! — Аякже!..'' (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 75); ''Онохрій Литка накинув.. кожуха, '''озув''' босоніж чоботи, підійшов до вікна'' (Григорій Епік, Тв., 1958, 110). | ||
+ | ==Словник української мови у 20 томах== | ||
+ | 1. '''ОЗУВА́ТИ''', а́ю, а́єш, недок., ОЗУ́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що. Те саме, що взува́ти. ''Вони сиділи й '''озували''' на босі ноги делікатні чобітки'' (Ю. Яновський).<br /> | ||
+ | 2. '''Озу́ти''' (взу́ти, обу́ти і т. ін.) '''в постоли́''' (в ла́пті) кого, ''заст''., ''зневажл''. – довести когось до злиднів, залишити без майна, позбавити багатства; розорити. – ''Народ зголоднів, а ніхто не подбає, їсти ніхто не дасть.. – Один розкошує, а другий.. – '''Озуть''' пана у постоли'' (М. Коцюбинський); ''Горілка і гулі не одного '''в постоли взули''''' (прислів'я); ''Минуло днів і вечорів немало З тих пір, ..як, '''в постоли обувши''' свого пана, Спалили дві гуральні спозарана'' (А. Малишко). | ||
+ | ==Синоніми== | ||
+ | # взува́ти - надівати на ноги взуття. | ||
+ | # всо́вувати (розм.) - те саме, що взува́ти. | ||
+ | # всува́ти (розм.) - те саме, що взува́ти. | ||
+ | # назува́ти надівати - на ноги взуття; взувати. | ||
+ | # натя́гувати (розм.) - надівати на ноги взуття; взувати. | ||
+ | # натяга́ти (розм.) - надівати на ноги взуття; взувати. | ||
+ | # узува́ти - надівати на ноги взуття. | ||
+ | # усо́вувати (розм.) - те саме, що взува́ти. | ||
+ | # усува́ти (розм.) - те саме, що взува́ти. |
Версія за 08:09, 11 квітня 2023
Озува́ти
Зміст
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
Озувати, ва́ю, єш, сов. в. озу́ти, зу́ю, єш, гл. Надѣвать, надѣть (обувь), обувать, озуть. Ізвечора русу косу чесала, а опівночі черевички озувала. Чуб. III. 219.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974.
ОЗУВА́ТИ, аю, аєш, недок., ОЗУ́ТИ, ую, уєш, док., перех. Те саме, що взувати. А мовчки долі, всемогучий, Дере порфіру на онучі І ніби морщить постоли, Плете, волоки, озуває (Тарас Шевченко, II, 1953, 353); Панас Кандзюба світився. — Озуєм, Андрію, пана у постоли! — Аякже!.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 75); Онохрій Литка накинув.. кожуха, озув босоніж чоботи, підійшов до вікна (Григорій Епік, Тв., 1958, 110).
Словник української мови у 20 томах
1. ОЗУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОЗУ́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що. Те саме, що взува́ти. Вони сиділи й озували на босі ноги делікатні чобітки (Ю. Яновський).
2. Озу́ти (взу́ти, обу́ти і т. ін.) в постоли́ (в ла́пті) кого, заст., зневажл. – довести когось до злиднів, залишити без майна, позбавити багатства; розорити. – Народ зголоднів, а ніхто не подбає, їсти ніхто не дасть.. – Один розкошує, а другий.. – Озуть пана у постоли (М. Коцюбинський); Горілка і гулі не одного в постоли взули (прислів'я); Минуло днів і вечорів немало З тих пір, ..як, в постоли обувши свого пана, Спалили дві гуральні спозарана (А. Малишко).
Синоніми
- взува́ти - надівати на ноги взуття.
- всо́вувати (розм.) - те саме, що взува́ти.
- всува́ти (розм.) - те саме, що взува́ти.
- назува́ти надівати - на ноги взуття; взувати.
- натя́гувати (розм.) - надівати на ноги взуття; взувати.
- натяга́ти (розм.) - надівати на ноги взуття; взувати.
- узува́ти - надівати на ноги взуття.
- усо́вувати (розм.) - те саме, що взува́ти.
- усува́ти (розм.) - те саме, що взува́ти.