Відмінності між версіями «Княжа»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 3: Рядок 3:
  
 
[[Категорія:Кн]]
 
[[Категорія:Кн]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
 +
[[Категорія:Слова 2022 року]]
  
 
<h3><center>Етимологія</center></h3>
 
<h3><center>Етимологія</center></h3>

Версія за 01:32, 11 квітня 2023

Княжа(я́), -жа(я́)ти, с. Молодой князь; сынъ князя. То в тій галері Алканпаша, трапезонськеє княжя. АД. І. 208. В ридвані сидів князь із княжам. К. ЧР. 212.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]

Етимологія

В ординській державі XIII—XVI ст. слово «княжа» вживали як руський відповідник слова «син хан», який означав начальника будь-якого рівня, сина начальника взагалі, як людину з роду Чингіза так і ні, як виборного так і наказного (частіш наказного). Такий порядок закріпив сам Чингіз-хан, який як справжній степовик, простий у побуті, видав наказ про відміну всіх титулів і звань усіх державних утворень, які увійшли до складу ординської держави крім титулу «хан» (рус.князь). В цей зустрічаються згадки про князів верхніх і нижніх, князів десяцьких, соцьких і тисяцьких, тобто фактично в тому значенні, в якому у козацьких військах наступних століть вживалось поняття «отаман», а у європейських державах — «офіцер». Саме нащадки цього численного прошарку русько-ординських служивих князів, часто змішаного русько-татарського походження і склали у подальшому основу дворянства при утворенні царства Московського, наслідуючи тим самим ординську систему управління.


При́нц — правитель, монарх, їхній син або член їхньої родини. Шляхетний спадковий титул у деяких європейських країнах.

Ілюстрації

Княжити.jpg