Відмінності між версіями «Фльокати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Ропиорпропор.jpeg]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Ирпрнгорпрргогщшого.jpeg]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Ропиорпропоролро.jpeg]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 21:10, 10 квітня 2023
Фльокати, -каю, -єш, гл. Клокотать. Угор.
Зміст
Сучасні словники
Голосно виявляти свої почуття, пристрасті тощо; шуміти (про людей). 1) Клокотать, бурлить, шумѣть. Смола там в пеклі клекотіла. Котл. Ен. III. 74. Перед їми море миле гомонить і клекотить. Шевч. 62. Оце дудлить, аж у горлі клекотить. Ном. № 14127.
2) Квакать шумно (о лягушкѣ). Жаби клекотять. Чуб. І. 65.
Ілюстрації
|
|
|
