Відмінності між версіями «Кволитися»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Ропиорпропор.jpeg]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Ропиорпролпор.jpeg]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 20:21, 10 квітня 2023
Кво́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Быть больнымъ, хирѣть. Вона й кволиться вже, нездужає. ЗОЮР. II. 53. 2) Жаловаться на боль. Перед товариством сором кволитися, а дома заляжу до завтрого. К. ЧР. 266. Почав кволитись, що в боку болить. Г. Барв. 110.
Зміст
Сучасні словники
висловлювати невдоволення з приводу неприємностей, болю, горя, чиєїсь поведінки і т. ін. сим. бі́дкатися, жа́луватися, ни́ти, ска́ржитися і т. д.
Ілюстрації
|
|
