Відмінності між версіями «Лузання»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лузання1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лузання1.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лузання2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лузання2.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лузання 10.04 | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лузання 10.04.jpg|x140px]] |
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Версія за 19:55, 10 квітня 2023
Луза́ння, -ня, с. Лущеніе, шелушеніе.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЛУЗА́ННЯ, Дія за значенням лузати.
1. Розкушувати, розгризати, видобуваючи зернятко насіння, горіхів і т. ін. Онися походжала по світлиці та лузала насіння (Нечуй-Левицький, III, 1956, 64); Вони нервово продовжували розмову, час од часу лузаючи мигдалеві горішки (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 74); Як гарно лузати смажені гарбузці довгими зимовими вечорами (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 236).
2. Те саме, що лущити 1. Лузати кукурудзу.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 553.
Ілюстрації
|
|
МедіаДив. такожДжерела та літератураЗовнішні посилання |
