Відмінності між версіями «Довільний»

Версія за 11:47, 9 квітня 2023

Довільний (-ній), -а (-я), -е (-є). 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. НВолын. у. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» Чому ж, не можно: вода довільня. Харьк. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. Харьк. у. 4) Произвольный.

Тлумачний словник української мови

1. Нічим не обмежений. П. М. Яблочков розробив питання, пов'язане з вмиканням довільного числа ламп в одне коло (Нариси розвитку прикладної електротехніки в СРСР, 1957, 49).

2. Який виникає, здійснюється за власним бажанням. Людина не народжується з умінням робити довільні рухи; цим умінням вона оволодіває поступово (Борис Теплов, Психологія. Підручник для середньої школи, 1956, 165).

3. Який не випливає з чого-небудь; необґрунтований, позбавлений аргументації. Якими б багатими й діалектичними не були естетичні системи німецьких ідеалістів, вони, через свою відірваність від життя і навіть від практики мистецтва, часто сприймаються як довільні умоглядні схеми (Вітчизна, 6, 1961, 200).

4. рідко. Те саме, що достатній. Писар почав складати прошення на батюшку ніби од усієї горобцівської громади. Прошення було написано хитро, облесливо і разом з тим з отрутою.. Він вилив в консисторію відро сліз та цебер «єлею», але влив туди чимало крапель отрути, довільних для отруєння одного чоловіка (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 167);

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання