Відмінності між версіями «Злічити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Порахувати.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
Версія за 11:19, 9 квітня 2023
Злічити-порахувати щось,підрахувати кількість.
Зміст
Тлумачний словник української мови
ЗЛІЧИТИ , ую, уєш, недок.,ЗЛІЧУВАТИ , злічу, злічиш, док., перех. і без додатка, рідко. Способом лічби визначати кількість, суму і т. ін. кого-, чого-небудь. [Мохаммед:] Я злічив всі зморшки у неї на обличчі... (Леся Українка, II, 1951, 339); Не злічити, як багато нарубав вугілля тато (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 174).