Відмінності між версіями «Заїжджий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Заїзджий.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Заїзджий.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:заїжджий.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 09:24, 9 квітня 2023
Заїжджий, -а, -е. Заѣзжій, пріѣзжій. Який заїхав, прибув звідкись, нетутешній.
Зміст
Сучасні словники
ЗАЇЖДЖИЙ, а, е. Який заїхав, прибув звідкись, нетутешній. Стала [Горпина] порядку вчити.., як з заїжджими людьми обіходитися і як їм усе продавати (Кв.-Осн., II, 1956, 256); Вісімнадцятирічна дівчина на своєму весіллі підходить до заїжджого хлопця-щорсівця і каже: «Візьми мене з собою».. І йде за ним. Іде у вихор боротьби (Довж., III, 1960, 303); // у знач. ім. заїжджий, жого, ч.; заїжджа, жої, ж. Людина, що прибула звідкись, нетутешня. Зранку поперек молу кольоровою низкою тягся ряд говірливих тіток із поживною стравою для заїжджих (Панч, І, 1956, 63).
Ілюстрації
|
|
