Відмінності між версіями «Ужовкнути»
(Створена сторінка: '''Ужовкнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Пожелтѣть (отчасти). Категорія:Уж) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ужовкнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Пожелтѣть (отчасти). | '''Ужовкнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Пожелтѣть (отчасти). | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | |||
+ | '''ПОЖОВТІ́ТИ''', ію, ієш. Док. до жовтіти. Як блідную покаже осінь твар І спіла овощ пожовтіє, Він трусить яблука і сушить на узвар (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 58); Вони, [гроші].. вже вилиняли й пожовтіли, припали пилом (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 528); Хліба під сонцем пожовтіли (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 137); Пожовтіла вже трава, загубила вроду (Володимир Сосюра, Щастя.., 1962, 85); — Кругле рожеве личко витяглося, щоки запали, поблідли.., пожовтіли (Панас Мирний, IV, 1955, 76); Багряно кров проступає крізь бинти. Лице так страшно пожовтіло (Володимир Сосюра, II, 1958, 411); В саме серце вразила Теодосія Іванкова страта. За ці півдня Теодосій осунувся, пожовтів (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 358) | ||
+ | Пожовтіти від злості (від заздрості, досади і т. ін.) — стати жовтим від роздратування, невдоволення ким-, чим-небудь. Ще більше пожовтів [Жолкевський] від злості, коли побачив по очах пані, що вона задоволена з гетьманової прикрості й козакового зухвальства (Іван Ле, Наливайко, 1957, 22). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 777. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | == Ілюстрації == | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Листя2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Листя1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Листя.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Original.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | https://www.youtube.com/watch?v=9fDrl9QPj1I | ||
+ | |||
+ | https://www.youtube.com/watch?v=s77qPYzlh3M | ||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | == Зовнішні посилання == | ||
+ | [http://Чому%20жовтіє%20листя? https://zoo.kharkov.ua/why-do-the-leaves-turn-yellow-ua] | ||
+ | |||
+ | http://sum.in.ua/s/pozhovtity | ||
+ | |||
[[Категорія:Уж]] | [[Категорія:Уж]] |
Поточна версія на 22:48, 28 березня 2023
Ужовкнути, -ну, -неш, гл. Пожелтѣть (отчасти).
Зміст
Сучасні словники
ПОЖОВТІ́ТИ, ію, ієш. Док. до жовтіти. Як блідную покаже осінь твар І спіла овощ пожовтіє, Він трусить яблука і сушить на узвар (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 58); Вони, [гроші].. вже вилиняли й пожовтіли, припали пилом (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 528); Хліба під сонцем пожовтіли (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 137); Пожовтіла вже трава, загубила вроду (Володимир Сосюра, Щастя.., 1962, 85); — Кругле рожеве личко витяглося, щоки запали, поблідли.., пожовтіли (Панас Мирний, IV, 1955, 76); Багряно кров проступає крізь бинти. Лице так страшно пожовтіло (Володимир Сосюра, II, 1958, 411); В саме серце вразила Теодосія Іванкова страта. За ці півдня Теодосій осунувся, пожовтів (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 358) Пожовтіти від злості (від заздрості, досади і т. ін.) — стати жовтим від роздратування, невдоволення ким-, чим-небудь. Ще більше пожовтів [Жолкевський] від злості, коли побачив по очах пані, що вона задоволена з гетьманової прикрості й козакового зухвальства (Іван Ле, Наливайко, 1957, 22). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 777.
Ілюстрації
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=9fDrl9QPj1I
https://www.youtube.com/watch?v=s77qPYzlh3M