Відмінності між версіями «Чуть»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
<br /> | <br /> | ||
'''ЧУТЬ — «ледве, трохи»''' | '''ЧУТЬ — «ледве, трохи»''' | ||
| − | |||
<br /> | <br /> | ||
| − | • запозичення з російської мови; | + | • запозичення з російської мови; |
<br /> | <br /> | ||
| − | • р. чуть «ледве» виникло в результаті семантичної видозміни форми інфінітива чуть, др. чути «відчувати» (до переосмислення дієслівних форм пор. укр. мов, мовля́в, хай, р. пусть і т. ін.); | + | • р. чуть «ледве» виникло в результаті семантичної видозміни форми інфінітива чуть, др. чути «відчувати» (до переосмислення дієслівних форм пор. укр. мов, мовля́в, хай, р. пусть і т. ін.); |
<br /> | <br /> | ||
| − | • зіставлення з дангл. hyse «син; юнак», перс. kōda «дитина», ав. kutaka- «маленький» (Scheftelowitz WZKM 34, 218) помилкове; | + | • зіставлення з дангл. hyse «син; юнак», перс. kōda «дитина», ав. kutaka- «маленький» (Scheftelowitz WZKM 34, 218) помилкове; |
<br /> | <br /> | ||
| − | • р. чуть, бр. чуць, др. чути «можливо, навіть»; | + | • р. чуть, бр. чуць, др. чути «можливо, навіть»; |
Версія за 00:03, 20 березня 2023
Чуть, нар. Чуть, едва. Іде, чуть не плаче. Шевч. 165. Чуть живу пустив. Рудч. Ск. І. 178.
Зміст
Сучасні словники
Те саме, що й ледь, ледве
Етимологія
ЧУТЬ — «ледве, трохи»
• запозичення з російської мови;
• р. чуть «ледве» виникло в результаті семантичної видозміни форми інфінітива чуть, др. чути «відчувати» (до переосмислення дієслівних форм пор. укр. мов, мовля́в, хай, р. пусть і т. ін.);
• зіставлення з дангл. hyse «син; юнак», перс. kōda «дитина», ав. kutaka- «маленький» (Scheftelowitz WZKM 34, 218) помилкове;
• р. чуть, бр. чуць, др. чути «можливо, навіть»;
Ілюстрації
|
|
|
|
