Відмінності між версіями «Дудніти»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | '''ДУДНІ́ТИ''', ню, ни́ш, недок. | |
| + | |||
| + | 1. Видавати рівні, протяжні звуки, схожі на гул. ''Навкруги лунали музики, дудніли бубни і полошили нічну тишу п'яні пісні'' (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 31); ''Літак все дуднів і дуднів позаду нас'' (Юрій Смолич, III, 1959, 510); ''В такі вечори гуртожиток завжди хвилювався і дуднів, мов вулик'' (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 116). | ||
| + | |||
| + | 2. Утворювати, видавати які-небудь звуки; створювати відгомін якихось звуків. ''Десь у віддалі дудніли мірні важкі кроки кінного патруля'' (Іван Франко, VI, 1951, 163); ''Лідчині кроки дуднять в коридорі, а потім зовсім стихають'' (Ірина Вільде, Б'є восьма, 1945, 63); | ||
| + | |||
| + | // безос. ''За кождим вибухом дудніло в штольні'' (Іван Франко, VIII, 1952, 414); ''Вони вслухались в звуки таємничі; Гуло, мов грім невидної грози, Дудніло, мов повзли тяжкі вози'' (Микола Бажан, Роки, 1957, 229). | ||
| + | |||
| + | '''[Аж] земля (корчма і т. ін.) дудніла''' — про велику силу виявлення якої-небудь дії. ''Пани гуляли.., мужики їх колесом обступали і реготалися, аж корчма дудніла'' (Василь Стефаник, I, 1949, 127); ''Земля дудніла під ногами, коли, бувало, пуститься [Марина] в танок...'' (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 121). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 17:32, 14 березня 2023
Дудні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Гудѣть, гремѣть, шумѣть. Доков була у мамочки дівкою, то греміла, то дудніла земля підо мною. Гол. І. 222. На довгогривця сіла і погнала.... Шлях дуднить. Млак. 105. Камінь буде дудніти. Гол.
Зміст
Сучасні словники
ДУДНІ́ТИ, ню, ни́ш, недок.
1. Видавати рівні, протяжні звуки, схожі на гул. Навкруги лунали музики, дудніли бубни і полошили нічну тишу п'яні пісні (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 31); Літак все дуднів і дуднів позаду нас (Юрій Смолич, III, 1959, 510); В такі вечори гуртожиток завжди хвилювався і дуднів, мов вулик (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 116).
2. Утворювати, видавати які-небудь звуки; створювати відгомін якихось звуків. Десь у віддалі дудніли мірні важкі кроки кінного патруля (Іван Франко, VI, 1951, 163); Лідчині кроки дуднять в коридорі, а потім зовсім стихають (Ірина Вільде, Б'є восьма, 1945, 63);
// безос. За кождим вибухом дудніло в штольні (Іван Франко, VIII, 1952, 414); Вони вслухались в звуки таємничі; Гуло, мов грім невидної грози, Дудніло, мов повзли тяжкі вози (Микола Бажан, Роки, 1957, 229).
[Аж] земля (корчма і т. ін.) дудніла — про велику силу виявлення якої-небудь дії. Пани гуляли.., мужики їх колесом обступали і реготалися, аж корчма дудніла (Василь Стефаник, I, 1949, 127); Земля дудніла під ногами, коли, бувало, пуститься [Марина] в танок... (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 121).
Ілюстрації
|
|
|
|
