Відмінності між версіями «Трудоватіти»
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Трудоватіти2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Трудоватіти2.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Трудоватіти3.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Трудоватіти3.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Трудоватіти4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 03:10, 12 березня 2023
Трудоватіти, -тію, -єш, гл. Трудоватіти, -тію, -єш, гл. Разбухать, становиться больше въ объемѣ.
Зміст
Сучасні словники
Українські словники використовують терміни, які більш точно виражають значення "трудоватіти". Наприклад, слово "працювати" або його синоніми, такі як "працьовитий", "впертий", "наполегливий", "усидючий" тощо. Тлумачення слова Трудоватіти у сучасних словниках ПРАЦЬОВИ́ТИЙ, а, е. Який сумлінно ставиться до роботи (про людину). Розумна пані і моторна, Для неї трохи сих імен: Трудяща, дуже працьовита (Іван Котляревський, I, 1952, 71); Все село уважало його за найпоряднішого парубка, за чесного, працьовитого й ощадного (Іван Франко, V, 1951, 173); Бійці — переважно вінницькі, подільські, наддністрянські колгоспники — слухняні й працьовиті (Олесь Гончар, III, 1959, 25); // Який відзначається сумлінним ставленням до праці (про колектив). В працьовитім колективі всі заможні і щасливі (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 361); То переселенці з Пряшівщини. В селі кілька сімей таких. Дуже працьовитий народ (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 50);
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://sum.in.ua/s/pracjovytyj https://slovnyk.ua/index.php?swrd=трудоватіти Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови
