Відмінності між версіями «Чужоземщина»
(Створена сторінка: '''Чужоземщина, -ни, '''''ж. ''1) Чужія, иностранныя земли. ''Поїхав у чужоземщину. ''ЕЗ. V. 8. 2) Инос...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Чужоземщина, -ни, '''''ж. ''1) Чужія, иностранныя земли. ''Поїхав у чужоземщину. ''ЕЗ. V. 8. 2) Иностранецъ, все иностранное. ''Мова московського панства, помазаного чужоземщиною. ''К. ХП. 121. | '''Чужоземщина, -ни, '''''ж. ''1) Чужія, иностранныя земли. ''Поїхав у чужоземщину. ''ЕЗ. V. 8. 2) Иностранецъ, все иностранное. ''Мова московського панства, помазаного чужоземщиною. ''К. ХП. 121. | ||
[[Категорія:Чу]] | [[Категорія:Чу]] | ||
| + | |||
| + | Були-ж між руським народом ще й такі люди, що вірили в його непропащу і животворну духову силу, котра колись, скорше чи пізнїйше, возьме таки верх над стихийною силою, над силою незапрацьованого чесно богацтва, і над силою власти, не оправданою фільозофією природи. «Так ми не малий нарід» – писав в 80-их роках великий учитель Кулїш, – «дарма, що нас не добачають наші сусїди у свойому величаню. Не малий вже тим, що докіль стояли ми за Польщу, під пятою в Ляха і звивалась Москва, а як почали стояти за Москву, стала тодї Польща пищати під пятою в Москаля. Не малий і тим, що давши Польщи і Москві архієреїв, вельмож і писателїв, не пошились ми в ЧУЖОЗЕМЩИНУ слїдом за своїми спокушеними главами. https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%9E_%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%83_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96/%D0%92_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%83%D0%BD%D1%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%83 | ||
| + | |||
| + | ... се́мъю зъедно́чила и на́ше украінське суть на віки ві́чні утверди́ла. ... ми ніби верну́лись до домівки свято́і съ чужо́і чужозе́мщини, ... | ||
| + | |||
| + | https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0/1861/3/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8_%D1%81%D1%8A_%D1%85%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0 | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і | ||
| + | сучасність|підрозділ=Інститут філології}} | ||
Поточна версія на 19:31, 10 березня 2023
Чужоземщина, -ни, ж. 1) Чужія, иностранныя земли. Поїхав у чужоземщину. ЕЗ. V. 8. 2) Иностранецъ, все иностранное. Мова московського панства, помазаного чужоземщиною. К. ХП. 121.
Були-ж між руським народом ще й такі люди, що вірили в його непропащу і животворну духову силу, котра колись, скорше чи пізнїйше, возьме таки верх над стихийною силою, над силою незапрацьованого чесно богацтва, і над силою власти, не оправданою фільозофією природи. «Так ми не малий нарід» – писав в 80-их роках великий учитель Кулїш, – «дарма, що нас не добачають наші сусїди у свойому величаню. Не малий вже тим, що докіль стояли ми за Польщу, під пятою в Ляха і звивалась Москва, а як почали стояти за Москву, стала тодї Польща пищати під пятою в Москаля. Не малий і тим, що давши Польщи і Москві архієреїв, вельмож і писателїв, не пошились ми в ЧУЖОЗЕМЩИНУ слїдом за своїми спокушеними главами. https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%9E_%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%83_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96/%D0%92_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%83%D0%BD%D1%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%83
... се́мъю зъедно́чила и на́ше украінське суть на віки ві́чні утверди́ла. ... ми ніби верну́лись до домівки свято́і съ чужо́і чужозе́мщини, ...
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
