Відмінності між версіями «Волиняк»
(→Зовнішні посилання) |
(→Пісня "Волиняки" музика і слова Олександра Положинського) |
||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | ||
[http://www.example.org https://www.youtube.com/watch?v=MScO49IAuxM] | [http://www.example.org https://www.youtube.com/watch?v=MScO49IAuxM] | ||
| + | [[Файл:Example.png|thumb|Пісня "Волиняки" музика і слова Олександра Положинського | ||
| + | [[Файл:Пісня "Волиняки" музика і слова Олександра Положинського|міні]] | ||
| + | ]] | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Версія за 22:18, 8 березня 2023
Волиняк, -ка, волинянин, -на, м. Житель Волыни.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=MScO49IAuxM
Див. також
Волиняки мають майже усі ті звичаї, що й інші українці (Поділля, Київщини, Галичини і т. д.) Якихось дуже відмінних звичаїв і обичаїв нема. Та й ті, що зберіглися вже забувають й виходять з життя. Характерніші такі: різдвяна й хрещенська кутя; Йордан і освячування будинків свяченою водою й крейдою, якою пишуть хрести; колядування, Ірод і щедрування. На Великдень – писанки (волинські писанки вироджуються) й палення вогню біля церкви в великодню ніч. На Зелені свята – «маєння» хат зеленню. На Спаса – свячення овочів, а на Успення – зілля. З родинно-обрядових звичаїв зберігається ще коровай і «поминки» – частування рідні й приятелів після похорону. https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/
