Відмінності між версіями «Ковтун»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/kovtun Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | '''КО́ВТУ́Н''', а, чол. | ||
| + | |||
| + | 1. Жмут збитого волосся, вовни, шерсті. ''І довгі коси в реп'яхах О поли бились в ковтунах (Тарас Шевченко, I, 1951, 361); Матрос помацав голову.. На маківці ковтун чуба злипся і зашкаруб (Іван Микитенко, II, 1957, 214); З їхніх кожухів, як з неострижених баранів, у всі боки ковтунами летіла вовна (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 78).'' | ||
| + | |||
| + | 2. мед., вет. Хвороба шкіри в людей на голові та в коней під гривою, при якій волосся сплутується й злипається. | ||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/35/53402/101525.html Орфографічний словник української мови]=== | ||
| + | '''''КОВТУН''''' | ||
| + | |||
| + | '''ковту́н''' | ||
| + | іменник чоловічого роду | ||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/93/53402/891119.html Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови]=== | ||
| + | '''ковтун''' | ||
| + | -а, ч. | ||
| + | |||
| + | 1》 Жмут збитого волосся, вовни, шерсті. | ||
| + | |||
| + | 2》 мед. , вет. Хвороба шкіри в людей на голові та в коней під гривою, за якої волосся сплутується й злипається. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковтун_шерсті.png|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковтун_волосся.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковтун_хвороба.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | '''''Цікаві давні прикмети слов'ян про ковтуни у волоссі''''': | ||
| − | + | * '''Локони заплуталися після сну''' — чекайте появи шанувальника. Розчісувати волосся після заходу сонця суворо заборонено, оскільки тоді активуються сили злих духів. | |
| − | + | ||
| − | + | * '''При правильному догляді одне пасмо волосся заплуталося у ковтун''' — людину попереджають про далеку дорогу, подорож. | |
| + | |||
| + | * Також наші предки вважали, що '''заплутувати волосся може домовик'''. Так дух показував, що людина щось робить неправильно чи спонукав її до рішучих дій. | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2023 року]] |
[[Категорія:Ко]] | [[Категорія:Ко]] | ||
Версія за 20:24, 3 лютого 2023
Ковтун, -на, м. 1) Медиц. Колтунъ, Plica polonica. Лучче відразу ковтун з голови збути. Ном. № 4285. І довгі коси в реп’яхах о поли бились в ковтунах. Шевч. 340. 2) Вообще сбившіеся въ комья волосы. 3) Комокъ овечьей шерсти, попадающійся при разбираніи ея для чесанія. Вас. 152.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КО́ВТУ́Н, а, чол.
1. Жмут збитого волосся, вовни, шерсті. І довгі коси в реп'яхах О поли бились в ковтунах (Тарас Шевченко, I, 1951, 361); Матрос помацав голову.. На маківці ковтун чуба злипся і зашкаруб (Іван Микитенко, II, 1957, 214); З їхніх кожухів, як з неострижених баранів, у всі боки ковтунами летіла вовна (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 78).
2. мед., вет. Хвороба шкіри в людей на голові та в коней під гривою, при якій волосся сплутується й злипається.
Орфографічний словник української мови
КОВТУН
ковту́н іменник чоловічого роду
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
ковтун -а, ч.
1》 Жмут збитого волосся, вовни, шерсті.
2》 мед. , вет. Хвороба шкіри в людей на голові та в коней під гривою, за якої волосся сплутується й злипається.
Ілюстрації
|
|
|
Див. також
Цікаві давні прикмети слов'ян про ковтуни у волоссі:
- Локони заплуталися після сну — чекайте появи шанувальника. Розчісувати волосся після заходу сонця суворо заборонено, оскільки тоді активуються сили злих духів.
- При правильному догляді одне пасмо волосся заплуталося у ковтун — людину попереджають про далеку дорогу, подорож.
- Також наші предки вважали, що заплутувати волосся може домовик. Так дух показував, що людина щось робить неправильно чи спонукав її до рішучих дій.
