Відмінності між версіями «Люзний»
(Створена сторінка: '''Люзний, -а, -е. '''Свободный, вольный. Категорія:Лю) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Люзний, -а, -е. '''Свободный, вольный. | '''Люзний, -а, -е. '''Свободный, вольный. | ||
[[Категорія:Лю]] | [[Категорія:Лю]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | [http://slovopedia.org.ua/93/53403/901038.html Великий тлумачний словник] | ||
| + | |||
| + | -а, -е, зах. Вільний. | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/viljnyj Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
| + | |||
| + | ВІ́ЛЬНИЙ, а, е. | ||
| + | |||
| + | 1. Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. Він [Теокріт] казав «нема рабів божих», — єсть і повинні бути люди, вільні «тілом і духом» (Леся Українка, III, 1952, 728); Радянський Союз — це велика сім'я вільних і рівноправних народів (Максим Рильський, III, 1956, 15); Гордо встає Україна, вільна від краю до краю (Любомир Дмитерко, Вітчизна, 1948, 16). | ||
| + | ▲ Вільне місто — за середньовіччя — місто, що звільнилося від влади феодала й користувалося правами самостійної держави. | ||
| + | |||
| + | 2. Який перебуває на волі, позбувшись пут, ув'язнення і т. ін. Лис скрутився, А мужик розтяв лиш шнур. Чувшись вільним, лис за курку Та й махнув, куди видать (Іван Франко, XIII, 1954, 269); | ||
| + | // Який звільнився від певних обов'язків. Ось він мчиться додому — вільний, скінчивши гімназію (Панас Мирний, I, 1954, 344); Уже він все зробив і знову стояв вільний (Олесь Гончар, III, 1959, 28). | ||
| + | |||
| + | 3. іст. Який позбувся кріпосної залежності, відпущений на волю; розкріпачений. З кріпаків середньовіччя вийшло вільне населення перших міст (Маніфест комуністичної партії, 1947, 15); | ||
| + | // Який не був у рабській, кріпосній і т. ін. залежності. Розказує було мені [матуся], прядучи, казки, як наші батьки вільними козаками по Дніпрі жили (Марко Вовчок, I, 1955, 263); | ||
| + | // у знач. ім. вільний, ного, чол., протилежне раб, кріпак. Вільний і раб, патрицій і плебей, поміщик і кріпак, майстер і підмайстер, коротко кажучи, — гнобитель і гноблений перебували у вічному антагонізмі один до одного (Маніфест комуністичної партії, 1947, 14); | ||
| + | // у знач. ім. вільна, ної, жін. Документ, який свідчить про розкріпачення певної особи. — Знаєш, Мар'є, що? Дає тобі пан вільну та двісті карбованців... Мирися! (Панас Мирний, III, 1954, 168). | ||
| + | ♦ Вільний козак — про людину, яка вважає себе ні від кого не залежною. Григорій майже з презирством дивиться на кожну дівчину. Він уважає себе вільним козаком (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 73). | ||
| + | |||
| + | 4. Який не терпить обмежень, не піддається їм; свободолюбний. Вільний дух народу ще тлів під попелом неволі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 334); Спека, що понад морем — як жандарма сон, — вона ж бо душить кожну вільну думку (Павло Тичина, II, 1947, 45). | ||
| + | |||
| + | 5. Який нічим не обмежується, якому ніхто, ніщо не заважає. Нам з Катрею було життя вільне, бо батьку ніколи було нас стерегти (Марко Вовчок, I, 1955, 186); Тепер ми були одні, без сторонніх свідків, вільні й мали змогу спокійно обміркувати дальший план діяльності (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 97); | ||
| + | // Якому ніщо не стоїть на перешкоді, якого ніщо не стримує. Лице обсмалив гарячий вільний вітровій (Юрій Смолич, I, 1958, 44); Те серце бентежне і чисте, як вільна гірська течія (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 20); | ||
| + | // Який здійснюється легко, без труднощів. Вільне дихання. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Freedom1112.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vilnyi1112.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Free1112.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|-8khjfWW55g}} | ||
| + | {{#ev:youtube|8Ys7bB_cPlg}} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | *[[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Український вільний університет<nowiki>]</nowiki>] | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | [http://slovopedia.org.ua/93/53403/901038.html Великий тлумачний словник] | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/viljnyj Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
| + | ==Відомі твори== | ||
| + | [https://school.ege-essay.ru/mriya-pro-vilnu-ukrayinu/ Про Вільну Україну] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології соціальної роботи та спеціальної освіти]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Версія за 10:32, 11 грудня 2022
Люзний, -а, -е. Свободный, вольный.
Сучасні словники
-а, -е, зах. Вільний.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВІ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. Він [Теокріт] казав «нема рабів божих», — єсть і повинні бути люди, вільні «тілом і духом» (Леся Українка, III, 1952, 728); Радянський Союз — це велика сім'я вільних і рівноправних народів (Максим Рильський, III, 1956, 15); Гордо встає Україна, вільна від краю до краю (Любомир Дмитерко, Вітчизна, 1948, 16). ▲ Вільне місто — за середньовіччя — місто, що звільнилося від влади феодала й користувалося правами самостійної держави.
2. Який перебуває на волі, позбувшись пут, ув'язнення і т. ін. Лис скрутився, А мужик розтяв лиш шнур. Чувшись вільним, лис за курку Та й махнув, куди видать (Іван Франко, XIII, 1954, 269); // Який звільнився від певних обов'язків. Ось він мчиться додому — вільний, скінчивши гімназію (Панас Мирний, I, 1954, 344); Уже він все зробив і знову стояв вільний (Олесь Гончар, III, 1959, 28).
3. іст. Який позбувся кріпосної залежності, відпущений на волю; розкріпачений. З кріпаків середньовіччя вийшло вільне населення перших міст (Маніфест комуністичної партії, 1947, 15); // Який не був у рабській, кріпосній і т. ін. залежності. Розказує було мені [матуся], прядучи, казки, як наші батьки вільними козаками по Дніпрі жили (Марко Вовчок, I, 1955, 263); // у знач. ім. вільний, ного, чол., протилежне раб, кріпак. Вільний і раб, патрицій і плебей, поміщик і кріпак, майстер і підмайстер, коротко кажучи, — гнобитель і гноблений перебували у вічному антагонізмі один до одного (Маніфест комуністичної партії, 1947, 14); // у знач. ім. вільна, ної, жін. Документ, який свідчить про розкріпачення певної особи. — Знаєш, Мар'є, що? Дає тобі пан вільну та двісті карбованців... Мирися! (Панас Мирний, III, 1954, 168). ♦ Вільний козак — про людину, яка вважає себе ні від кого не залежною. Григорій майже з презирством дивиться на кожну дівчину. Він уважає себе вільним козаком (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 73).
4. Який не терпить обмежень, не піддається їм; свободолюбний. Вільний дух народу ще тлів під попелом неволі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 334); Спека, що понад морем — як жандарма сон, — вона ж бо душить кожну вільну думку (Павло Тичина, II, 1947, 45).
5. Який нічим не обмежується, якому ніхто, ніщо не заважає. Нам з Катрею було життя вільне, бо батьку ніколи було нас стерегти (Марко Вовчок, I, 1955, 186); Тепер ми були одні, без сторонніх свідків, вільні й мали змогу спокійно обміркувати дальший план діяльності (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 97); // Якому ніщо не стоїть на перешкоді, якого ніщо не стримує. Лице обсмалив гарячий вільний вітровій (Юрій Смолич, I, 1958, 44); Те серце бентежне і чисте, як вільна гірська течія (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 20); // Який здійснюється легко, без труднощів. Вільне дихання.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Великий тлумачний словник Академічний тлумачний словник (1970—1980)
