Відмінності між версіями «Зичливість»
(Створена сторінка: '''Зичливість, -вости, '''''ж. ''Доброжелательность. Категорія:Зи) |
м |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Зичливість, -вости, '''''ж. ''Доброжелательность. | '''Зичливість, -вости, '''''ж. ''Доброжелательность. | ||
[[Категорія:Зи]] | [[Категорія:Зи]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | ЗИЧЛИ́ВІСТЬ, вості, жін. Якість за знач. зичливий. В їх круглих очах, що плавали на лиці, як скалки сала у юшці, світилась передсвяточна радість й зичливість (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 362). | ||
| + | |||
| + | ЗИЧЛИ́ВИЙ, а, е. Який зичить що-небудь добре. Старий Бондар.. довірливий і зичливий (Леся Українка, III, 1952, 721); | ||
| + | // Який виражає добре ставлення, прихильність, приязнь і т. ін. до кого-небудь. В ньому [голосі] бриніла та зичлива дружність, котра сама вже змусила Максима щиро сказати: — ..А мені хочеться, товаришу Гречаний, дослідницької роботи (Натан Рибак, Час, 1960, 186); Промовець, виходить, з розумом! Іч, як обернув ті не завжди зичливі репліки з залу (Іван Ле, В своні.., 1960, 22). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 569. | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 569. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | |||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Зичливість1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Зичливість2.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет економіки та управління]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Поточна версія на 22:57, 10 грудня 2022
Зичливість, -вости, ж. Доброжелательность.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗИЧЛИ́ВІСТЬ, вості, жін. Якість за знач. зичливий. В їх круглих очах, що плавали на лиці, як скалки сала у юшці, світилась передсвяточна радість й зичливість (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 362).
ЗИЧЛИ́ВИЙ, а, е. Який зичить що-небудь добре. Старий Бондар.. довірливий і зичливий (Леся Українка, III, 1952, 721); // Який виражає добре ставлення, прихильність, приязнь і т. ін. до кого-небудь. В ньому [голосі] бриніла та зичлива дружність, котра сама вже змусила Максима щиро сказати: — ..А мені хочеться, товаришу Гречаний, дослідницької роботи (Натан Рибак, Час, 1960, 186); Промовець, виходить, з розумом! Іч, як обернув ті не завжди зичливі репліки з залу (Іван Ле, В своні.., 1960, 22).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 569. Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 569.
Ілюстрації
|
|
