Відмінності між версіями «Лічений»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 26: | Рядок 26: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 02:46, 9 грудня 2022
Лічений, -а, -е. 1) Считанный. Вовк і лічене хапає. Ном. № 11104. 2) Лѣченый. На ліченому коні не наїздишся. Ном. № 5249.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛІ́ЧЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до лічити . Вовк і лічені вівці бере (Номис, 1864, № 11104); [Педоря:] Не беріть, бо пироги лічені! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 497).
Не лічено кого, чого — про велику кількість кого-, чого-небудь. [Чабан:] А може, в мене лану не міряно, добра не лічено? (С. Васильченко, III, 1960, 241).
2. У знач. прикм. Дуже малий кількісно. Як тікати? Зосталися лічені дні, коли не години [до розстрілу] (Юрій Яновський, II, 1954, 28);
Словник української мови у 20 томах
ЛІ́ЧЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до лічи́ти¹ Вовк і лічені вівці бере (прислів'я); [Педоря:] Не беріть, бо пироги лічені! (І. Нечуй-Левицький);
2. Дуже малий кількісно. Роботи ще було багато, а часу – лічені хвилини (В. Кучер); За лічені секунди він уже стояв на порозі й гостинно запрошував до хати (Ю. Винничук);
