Відмінності між версіями «Рюмати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(рюмати) |
|||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
|} | |} | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2019 року]] | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
Версія за 14:54, 8 грудня 2022
Рю́мати аю, аєш, недок., розм. Плакати. — Нас перекинув [візник], а сам ще й рюмає! — ще дужче розсердився пан (Крим., Вибр., 1955, 94); Жінка сиділа навпочіпки біля дочки, умовляла її:— Ну, Люсю, ну, золотко… Тато нас чекає…— Спатоньки,— рюмала Люся (Мушк., Серце.., 1962, 267).
x140px
 |
