Відмінності між версіями «Посміттюха»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Посміттюха, -хи, '''''ж. ''1) Птица: жаворонокъ хохлатый, Alauda cristata L. ''Сіла собі над водою сива ...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | =="Словарь української мови"== | ||
'''Посміттюха, -хи, '''''ж. ''1) Птица: жаворонокъ хохлатый, Alauda cristata L. ''Сіла собі над водою сива посмітюха. ''Гол. III. 209. 2) Бранное слово для человѣка: дрянь, негодникъ, негодница. ''Посміттюха яка небудь командуватиме. ''Константиногр. у. | '''Посміттюха, -хи, '''''ж. ''1) Птица: жаворонокъ хохлатый, Alauda cristata L. ''Сіла собі над водою сива посмітюха. ''Гол. III. 209. 2) Бранное слово для человѣка: дрянь, негодникъ, негодница. ''Посміттюха яка небудь командуватиме. ''Константиногр. у. | ||
+ | |||
+ | =="Словник української мови"== | ||
+ | # жін. '''Чубатий жайворонок.''' Біг я, біг, а посмітюхи не впіймав. Коло невеличкого мосту вона знялася з місця та й полетіла в жито (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 95); Маленькі, схожі на горобців, чубаті посмітюхи клювали на дорозі кінські кізячки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 99); Прийшла зима. Завіхрила біла хуга, лягла холодною ковдрою на землю. Важкий настав час для синичок, чубатих посмітюх, сойок, повзиків, горобців (Вечірній Київ, 9.I 1971, 3). | ||
+ | # чол. і жін. '''Уживається як лайливе слово.''' | ||
+ | # жін. '''Назва дитячої гри.''' Попід тинами грались дівчатка у посмітюхи: малі босі ноженята підкидали порох — три рази в один бік, три рази в другий (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 15). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | <gallery> | ||
+ | Файл:Crested_Lark_(Galerida_cristata)_at_Sultanpur_I_Picture_118.jpg|Посмітюха звичайна | ||
+ | Файл:1_m.jpg|Посмітюха звичайна | ||
+ | Файл:Musor_(1).jpeg|Посмітюха як лайливе слово | ||
+ | </gallery> | ||
+ | ==Джерела== | ||
+ | # [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BC%D1%96%D1%82%D1%8E%D1%85%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0 Вікіпедія] | ||
+ | # [http://sum.in.ua/s/posmitjukha Словник української мови в 11 томах] | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
[[Категорія:По]] | [[Категорія:По]] |
Версія за 22:07, 4 грудня 2022
"Словарь української мови"
Посміттюха, -хи, ж. 1) Птица: жаворонокъ хохлатый, Alauda cristata L. Сіла собі над водою сива посмітюха. Гол. III. 209. 2) Бранное слово для человѣка: дрянь, негодникъ, негодница. Посміттюха яка небудь командуватиме. Константиногр. у.
"Словник української мови"
- жін. Чубатий жайворонок. Біг я, біг, а посмітюхи не впіймав. Коло невеличкого мосту вона знялася з місця та й полетіла в жито (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 95); Маленькі, схожі на горобців, чубаті посмітюхи клювали на дорозі кінські кізячки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 99); Прийшла зима. Завіхрила біла хуга, лягла холодною ковдрою на землю. Важкий настав час для синичок, чубатих посмітюх, сойок, повзиків, горобців (Вечірній Київ, 9.I 1971, 3).
- чол. і жін. Уживається як лайливе слово.
- жін. Назва дитячої гри. Попід тинами грались дівчатка у посмітюхи: малі босі ноженята підкидали порох — три рази в один бік, три рази в другий (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 15).