Відмінності між версіями «Риґувати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| − | |- valign="top" | + | |- valign="top" |
<gallery> | <gallery> | ||
| − | Файл: | + | Файл:Корова.png|Рев тварини |
| − | Файл:Почерк. | + | Файл:Почерк.png|Почерк |
</gallery> | </gallery> | ||
Версія за 04:06, 1 грудня 2022
Риґувати, -ґую, -єш, гл. Дурно писать. Ото риґує, такі карлючки, що й не розбереш. Канев. у.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
РИҐУВАТИ, ую, уєш, недок., розм., рідко.
1. Метатися з ревом (про рогату худобу). Скотина риґує, як побачить свіжу кров (Словник Грінченка).
2. Погано писати. [Храпко:] Горе мені, що нема нівідки підмоги. Дунька — ще гірше від мене риґує — дряпа, як курка лапою (Панас Мирний, V, 1955, 121).
Риґувати -ую, -уєш, недок. , розм. , рідко. 1》 Метатися з ревом (про рогату худобу). 2》 Погано писати.
