Відмінності між версіями «Поліття»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Бориса Грінченка== | ||
'''Поліття́, -тя́, '''''с. ''1) = '''Поління. '''2) Сорныя трявы, которыя нужно выпалывать. ''Поліття вже наросло. ''Константиногр. у. | '''Поліття́, -тя́, '''''с. ''1) = '''Поління. '''2) Сорныя трявы, которыя нужно выпалывать. ''Поліття вже наросло. ''Константиногр. у. | ||
'''Полі́ття, -тя, '''''с. ''Благопріятная погода; благопріятное урожайное лѣто. ''Не поліття, а лихоліття. ''Ном. ''Як закує зузуля на Юрія на голе дерево, то буде голодне літо, а як на лист, то буде поліття. ''Ном. № 439. ''Сього року поліття на ваш огород. ''Сосн. у. ''Не на всяке літо добре поліття. ''Ком. II. № 646. ''Таке все поліття мочливе. Як сніг випаде, тоді поліття ходити на зайців.'' | '''Полі́ття, -тя, '''''с. ''Благопріятная погода; благопріятное урожайное лѣто. ''Не поліття, а лихоліття. ''Ном. ''Як закує зузуля на Юрія на голе дерево, то буде голодне літо, а як на лист, то буде поліття. ''Ном. № 439. ''Сього року поліття на ваш огород. ''Сосн. у. ''Не на всяке літо добре поліття. ''Ком. II. № 646. ''Таке все поліття мочливе. Як сніг випаде, тоді поліття ходити на зайців.'' | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках:<br /> | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/polittja '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''']<br /> | ||
| + | '''ПОЛІ́ТТЯ''', я, сер <br /> | ||
| + | 1. Сприятливі умови, сприятлива погода. Як сніг випаде, тоді поліття ходити на зайців (Словник Грінченка); Треба було б угноїти цю латку, але де брати і ту худобу, і той гній. Одна надія на поліття (Михайло Стельмах, II, 1962, 301);<br /> | ||
| + | // Урожайне літо; врожай. Сього року поліття на ваш огород (Словник Грінченка): — Ти в мене і торік пророкувала гарне поліття (Марко Вовчок, I, 1955, 147); Іній — передвісник поліття на жито, пшеницю і всяку пашницю (Радянська Україна, 2.II 1967, 1); * Образно. На юних геніїв значно вбогіше поліття у музиці. І тут частенько буває так, що квітка зацвітає гоже, але плоду не приносить (Знання та праця, 12, 1968, 8).<br /> | ||
| + | 2. діал. Поління (див. поління 1). З пагорба на долину прибережною стежкою сходили дівчата кукурудзяної ланки: вони, по звичаю, пустували, наче не з поліття йшли, а з гулянки (Іван І. Волошин, Дпі.., 1958, 144). | ||
| + | |||
| + | [http://http://rid.ck.ua/sharing/polittia '''Р.І.Д.''']<br /> | ||
| + | '''ПОЛІ́ТТЯ'''<br /> | ||
| + | 1. Сприятливі умови для праці, сприятлива погода. «А вкупі з будинком уже постало й містечко, яким воно було вранці, вдень, за будь-якої години, майдан, куди мене водили перед сніданком, вулиці, якими я ходив, дороги, маршрут моїх прогулянок у поліття» (Марсель Пруст «У пошуках утраченого часу. На Сваннову сторону», перекл. Анатоль Перепадя).<br /> | ||
| + | 2. Врожай. «Мовляв, під житом стільки-то гектарів, засіяли наче гаразд, зійшло — непогано, розкущувалось — нічого собі, більш-менш, коли буде поліття, коли, значить, ітимуть дощі, таки щось зберемо (тут ти прибіднишся і занизиш цифру), коли дощів не буде, то діло таке: природа винувата, бо немає в ній господарської постійності» (Михайло Стельмах «Велика рідня»). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top"|style="width:20%; padding-top:1em; | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Poholoska 1 291122.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Poholoska 6 291122.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Poholoska 7 291122.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | • Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 83.<br /> | ||
| + | • Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 285 | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/polittja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br /> | ||
| + | [http://rid.ck.ua/sharing/polittia Р.І.Д.] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет образотворчого мистецтва і дизайну]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
[[Категорія:По]] | [[Категорія:По]] | ||
Версія за 13:39, 29 листопада 2022
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Поліття́, -тя́, с. 1) = Поління. 2) Сорныя трявы, которыя нужно выпалывать. Поліття вже наросло. Константиногр. у.
Полі́ття, -тя, с. Благопріятная погода; благопріятное урожайное лѣто. Не поліття, а лихоліття. Ном. Як закує зузуля на Юрія на голе дерево, то буде голодне літо, а як на лист, то буде поліття. Ном. № 439. Сього року поліття на ваш огород. Сосн. у. Не на всяке літо добре поліття. Ком. II. № 646. Таке все поліття мочливе. Як сніг випаде, тоді поліття ходити на зайців.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках:
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПОЛІ́ТТЯ, я, сер
1. Сприятливі умови, сприятлива погода. Як сніг випаде, тоді поліття ходити на зайців (Словник Грінченка); Треба було б угноїти цю латку, але де брати і ту худобу, і той гній. Одна надія на поліття (Михайло Стельмах, II, 1962, 301);
// Урожайне літо; врожай. Сього року поліття на ваш огород (Словник Грінченка): — Ти в мене і торік пророкувала гарне поліття (Марко Вовчок, I, 1955, 147); Іній — передвісник поліття на жито, пшеницю і всяку пашницю (Радянська Україна, 2.II 1967, 1); * Образно. На юних геніїв значно вбогіше поліття у музиці. І тут частенько буває так, що квітка зацвітає гоже, але плоду не приносить (Знання та праця, 12, 1968, 8).
2. діал. Поління (див. поління 1). З пагорба на долину прибережною стежкою сходили дівчата кукурудзяної ланки: вони, по звичаю, пустували, наче не з поліття йшли, а з гулянки (Іван І. Волошин, Дпі.., 1958, 144).
Р.І.Д.
ПОЛІ́ТТЯ
1. Сприятливі умови для праці, сприятлива погода. «А вкупі з будинком уже постало й містечко, яким воно було вранці, вдень, за будь-якої години, майдан, куди мене водили перед сніданком, вулиці, якими я ходив, дороги, маршрут моїх прогулянок у поліття» (Марсель Пруст «У пошуках утраченого часу. На Сваннову сторону», перекл. Анатоль Перепадя).
2. Врожай. «Мовляв, під житом стільки-то гектарів, засіяли наче гаразд, зійшло — непогано, розкущувалось — нічого собі, більш-менш, коли буде поліття, коли, значить, ітимуть дощі, таки щось зберемо (тут ти прибіднишся і занизиш цифру), коли дощів не буде, то діло таке: природа винувата, бо немає в ній господарської постійності» (Михайло Стельмах «Велика рідня»).
Ілюстрації
|
|
|
Джерела та література
• Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 83.
• Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 285
Зовнішні посилання
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Р.І.Д.
