Відмінності між версіями «Кивер»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Кивер (суч. Ківер), а, чол. У європейських арміях XVIII — XIX ст. — військовий головний убір із твердої шкіри. | + | '''Кивер (суч. Ківер) ''', а, чол. У європейських арміях XVIII — XIX ст. — військовий головний убір із твердої шкіри. |
Муштра замучує: ходиш і ходиш, витягнувши носки, та щоб ківер на голові не хитнувся, наче він не на голові в тебе, а в землю вкопаний (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 99); * У порівняннях. Клобук стримів на його голові, неначе великий ківер на солдатові за часів Миколи I (Нечуй-Левицький, III, 1956, 371). | Муштра замучує: ходиш і ходиш, витягнувши носки, та щоб ківер на голові не хитнувся, наче він не на голові в тебе, а в землю вкопаний (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 99); * У порівняннях. Клобук стримів на його голові, неначе великий ківер на солдатові за часів Миколи I (Нечуй-Левицький, III, 1956, 371). | ||
[[Категорія:Ки]] | [[Категорія:Ки]] | ||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | Кивер (суч. Ківер), а, чол. У європейських арміях XVIII — XIX ст. — військовий головний убір із твердої шкіри. Муштра замучує: ходиш і ходиш, витягнувши носки, та щоб ківер на голові не хитнувся, наче він не на голові в тебе, а в землю вкопаний (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 99); * У порівняннях. Клобук стримів на його голові, неначе великий ківер на солдатові за часів Миколи I (Нечуй-Левицький, III, 1956, 371). Визначення за [http://www.example.org Словник української мови]. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 22:04, 12 листопада 2022
Кивер (суч. Ківер) , а, чол. У європейських арміях XVIII — XIX ст. — військовий головний убір із твердої шкіри. Муштра замучує: ходиш і ходиш, витягнувши носки, та щоб ківер на голові не хитнувся, наче він не на голові в тебе, а в землю вкопаний (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 99); * У порівняннях. Клобук стримів на його голові, неначе великий ківер на солдатові за часів Миколи I (Нечуй-Левицький, III, 1956, 371).
Зміст
Сучасні словники
Кивер (суч. Ківер), а, чол. У європейських арміях XVIII — XIX ст. — військовий головний убір із твердої шкіри. Муштра замучує: ходиш і ходиш, витягнувши носки, та щоб ківер на голові не хитнувся, наче він не на голові в тебе, а в землю вкопаний (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 99); * У порівняннях. Клобук стримів на його голові, неначе великий ківер на солдатові за часів Миколи I (Нечуй-Левицький, III, 1956, 371). Визначення за Словник української мови.
Ілюстрації
|
|
|
|
