Відмінності між версіями «Танцюристий»
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | 1. Прикм. до танцюрист. Танцюристий хист підняв я Сам високо (Леся Українка, IV, 1954, 144); | ||
+ | // Який складається з танцюристів. Ударять бубни кличем до весіль, 1 заклекоче коло танцюристе (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 136). | ||
+ | |||
+ | 2. Який любить, уміє танцювати, охочий до танців. [Тетяна:] Заграйте, дідусю, такої, щоб я досхочу натанцювалася. [Явдоким:] Колись не таких танцюристих перегравав (Марко Кропивницький, V, 1959, 170); Зібралися.. ковалі й теслі, шофери й дояркц, та все танцюристі, та все співучі та балакучі (Радянська Україна, 9.III 1964, 2); | ||
+ | // Який бере участь у танці. Розіпхнув танцюристу молодіж, крикнув: «Грай, музико!» (Панас Мирний, I, 1949, 358). | ||
+ | |||
+ | 3. Який виконується в ритмі танцю, призначений для танцю. Недалечко чутно сопілку, що грає якусь моторну, танцюристу мелодію (Леся Українка, III, 1952, 224); | ||
+ | // у знач. ім. танцюриста, тої, жін. Пісня, мелодія до танців. [Кобзар:] Ну, якої ж вам, діточки мої, заспівати? [Ївга і дехто з дівчат:] Танцюристої! Веселої, дідусю, заспівайте! (Борис Грінченко, II, 1963, 551). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 09:32, 11 листопада 2022
Танцюри́стий, -а, -е. Любящій танцовать.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 1. Прикм. до танцюрист. Танцюристий хист підняв я Сам високо (Леся Українка, IV, 1954, 144); // Який складається з танцюристів. Ударять бубни кличем до весіль, 1 заклекоче коло танцюристе (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 136).
2. Який любить, уміє танцювати, охочий до танців. [Тетяна:] Заграйте, дідусю, такої, щоб я досхочу натанцювалася. [Явдоким:] Колись не таких танцюристих перегравав (Марко Кропивницький, V, 1959, 170); Зібралися.. ковалі й теслі, шофери й дояркц, та все танцюристі, та все співучі та балакучі (Радянська Україна, 9.III 1964, 2); // Який бере участь у танці. Розіпхнув танцюристу молодіж, крикнув: «Грай, музико!» (Панас Мирний, I, 1949, 358).
3. Який виконується в ритмі танцю, призначений для танцю. Недалечко чутно сопілку, що грає якусь моторну, танцюристу мелодію (Леся Українка, III, 1952, 224); // у знач. ім. танцюриста, тої, жін. Пісня, мелодія до танців. [Кобзар:] Ну, якої ж вам, діточки мої, заспівати? [Ївга і дехто з дівчат:] Танцюристої! Веселої, дідусю, заспівайте! (Борис Грінченко, II, 1963, 551).