Відмінності між версіями «Проволікатися»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ПРОВОЛІКА́ТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПРОВОЛОКТИ́СЯ, очуся, очешся і ПРОВОЛОЧИ́ТИСЯ, лочуся, лочишся, док. | |
| + | |||
| + | 1. перев. док. Тягнучись, повільно переміщатися по поверхні чого-небудь. По бруку, обвисши змокрілим лахміттям, .. Прапори нападницькі проволоклись (Микола Бажан, Роки, 1957, 259). | ||
| + | |||
| + | 2. розм. Дуже повільно рухатися (від старості, утоми і т. ін.). | ||
| + | |||
| + | 3. розм. Дуже повільно минати для кого-небудь (про час). Проволоклося ще два тижні. Як і.. ті дні, за приписом, вийшла Ольга на прохід (Яків Качура, II, 1958, 69); | ||
| + | // безос. Одна біда, що то якось довго проволікалося: вже й зима минула, .. а допомоги не можна було дочекатися (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 144). | ||
| + | |||
| + | 4. тільки док., розм. Волочитися (у 3 знач.) якийсь час. — Брешеш, сучий виродку! — гримнула мати. — Всю ніч проволочився десь, прошвендяв, то й думаєш, що ти є цабе! (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 487). | ||
| + | |||
| + | 5. тільки недок. Пас. до проволікати. Батько з сином беруться до марудної роботи «накладання основи»: нитки з основи проволікаються крізь зубці в берді та крізь вічка в переборах (Леся Українка, IV, 1954, 246); Справа проволікалася, і скінчити її відразу не було ніякої змоги (Іван Франко, VI, 1951, 270). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 144. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 16:11, 1 грудня 2021
Проволікатися, -каюся, -єшся, сов. в. проволоктися, -чуся, -че́шся, гл. 1) Протаскиваться, протащиться. 2) Тянуться, протянуться. Це діло проволоклось до Різдва. НВолын. у.
Зміст
Сучасні словники
ПРОВОЛІКА́ТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПРОВОЛОКТИ́СЯ, очуся, очешся і ПРОВОЛОЧИ́ТИСЯ, лочуся, лочишся, док.
1. перев. док. Тягнучись, повільно переміщатися по поверхні чого-небудь. По бруку, обвисши змокрілим лахміттям, .. Прапори нападницькі проволоклись (Микола Бажан, Роки, 1957, 259).
2. розм. Дуже повільно рухатися (від старості, утоми і т. ін.).
3. розм. Дуже повільно минати для кого-небудь (про час). Проволоклося ще два тижні. Як і.. ті дні, за приписом, вийшла Ольга на прохід (Яків Качура, II, 1958, 69); // безос. Одна біда, що то якось довго проволікалося: вже й зима минула, .. а допомоги не можна було дочекатися (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 144).
4. тільки док., розм. Волочитися (у 3 знач.) якийсь час. — Брешеш, сучий виродку! — гримнула мати. — Всю ніч проволочився десь, прошвендяв, то й думаєш, що ти є цабе! (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 487).
5. тільки недок. Пас. до проволікати. Батько з сином беруться до марудної роботи «накладання основи»: нитки з основи проволікаються крізь зубці в берді та крізь вічка в переборах (Леся Українка, IV, 1954, 246); Справа проволікалася, і скінчити її відразу не було ніякої змоги (Іван Франко, VI, 1951, 270).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 144.
Ілюстрації
|
|
|
|
