Відмінності між версіями «Стоптувати»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Стоптувати, -тую, -єш, '''сов. в. '''стоптати, -пчу, -чеш, '''''гл. ''1) | + | '''Стоптувати, -тую, -єш, '''сов. в. '''стоптати, -пчу, -чеш, '''''гл. ''1) Стоптати. Г. Барв. 516. ''Чорт сім пар постолів стоптав, поки їх докупи зібрав. ''Ном. ''Черевички я стоптала. ''Щог. В. 44) 2)''Бодай же ти, милий, того не діждав, щоб ти мою чорвону китайку під ноги стоптав. ''Нп. |
[[Категорія:Ст]] | [[Категорія:Ст]] | ||
Поточна версія на 05:59, 29 листопада 2021
Стоптувати, -тую, -єш, сов. в. стоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Стоптати. Г. Барв. 516. Чорт сім пар постолів стоптав, поки їх докупи зібрав. Ном. Черевички я стоптала. Щог. В. 44) 2)Бодай же ти, милий, того не діждав, щоб ти мою чорвону китайку під ноги стоптав. Нп.
Зміст
[сховати]Сучасні словники
СТОПТУВАТИ, ую, уєш, недок., СТОПТАТИ, стопчу, стопчеш, док., перех.
1. Топчучи, приминати, псувати посіви, траву і т. ін. Стоптав би я тебе, руто, Та з жалю не можу (Степан Руданський, Тв., 1959, 130); // Топчучи щось, приминати, псувати на ньому посіви, траву і т. ін. Хижий ворог зламать захотів наші .. крила, наші ниви стоптать (Володимир Сосюра, II, 1958, 218); // Сколупувати що-небудь. Двір заріс шпоришем, і тільки коло повітки та коло ясел воли та вівці трохи стоптали землю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 28); // Наступаючи на кого-небудь, знищувати, розтоптувати. [Микита:] Я тебе надесятеро розірву, стопчу, як гадюку, на шматки роздеру тебе, чортів брехуне!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 99); Говорили жінки в черзі: когось убили, якусь жінку кіньми стоптали (Андрій Головко, II, 1957, 620); // Забруднювати що-небудь, залишаючи на ньому слід ніг. Стоптати підлогу; // перен. Паплюжити, зневажати кого-, що-небудь. [Домаха:] Чи ти й тоді з матір'ю радився, як почав до мене залицятись? Чи не вона тебе навчила стоптати і мою дівочу честь? (Марко Кропивницький, II, 1958, 130); Ти з мене глузувала, Стоптала ти любов мою, Ти серце без жалю усе пошматувала — Я все ж тебе люблю (Максим Рильський, I, 1960, 97); // тільки док., розм. Те саме, що виходити 1 1. З села мого в світи ішла дорога,.. Стоптали всю її скіпцями збиті ноги Односельчан моїх (Павло Усенко, На.. берегах, 1951, 26); Курляндські дороги, Ліси непрохідні, яруги й болота Сходили солдатські натруджені ноги, Стоптала прославлена наша піхота (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 34); // тільки док., жарт. Станцювати. — Векло, — кажу, — ходімо стопчемо польку.. Узяв її за руку. Повів у коло (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 94).
2. Носячи, робити старим або непридатним для користування (взуття, підбори і т. ін.). Черевички я стоптала (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 98); [Очерет:] Звичайно. Коли б вона стоптала ці туфлі на розвантаженні дров чи на заводі — вона б якнайкраще виконала ваш заповіт (Іван Кочерга, II, 1956, 445). ♦ Стоптати багато (не одну пару, сім пар і т. ін.) підошов (чобіт, черевиків, лаптів і т. ін.) — те саме, що Не одну пару підметок стоптати (див. підметка). Господиня було слуха-слуха нас, усміхнеться, та й каже: ну вже, видно, чорт сім пар лаптів стоптав, поки вас докупи зібрав! (Панас Мирний, I, 1954, 76).
сто́птувати приминати ногами під час ходьби, бігання; зато́птувати їздячи або ходячи по чому-небудь, топтати, приминати, придавлювати колесами, ногами, копитами і т. ін. прито́вкувати (розм.) притоптати, прим'яти що-небудь ногами. прито́птувати наступаючи ногами, приминати що-небудь. підто́птувати топтати, давити, затоптувати, підминаючи під себе ногами. розто́птувати уминати, топчучи ногами (сніг, ґрунт і т. ін.), протоптувати (дорогу, стежку і т. ін.). топта́ти м'яти, приминати ногами під час ходіння, бігання.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Академічний словник української мови http://sum.in.ua/s/stoptuvaty
