Відмінності між версіями «Служити»
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
''СЛУЖИТИ, служу, служиш, недок.'' | ''СЛУЖИТИ, служу, служиш, недок.'' | ||
| − | 1. неперех. Працювати, займаючись розумовою працею, а також фізичною працею, пов'язаною не з виробництвом, а з обслуговуванням кого-, чого-небудь. Селаброс насилу висидів в скарбовому банку, де він служив (Нечуй-Левицький, V, 1966, 106); Я став газетярем, видавав і редагував (неофіціально) щоденний часопис, а відтак перенісся до Чернігівського земства, де служу й досі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 281); | + | 1. неперех. '''Працювати, займаючись розумовою працею, а також фізичною працею, пов'язаною не з виробництвом, а з обслуговуванням кого-, чого-небудь'''. Селаброс насилу висидів в скарбовому банку, де він служив (Нечуй-Левицький, V, 1966, 106); Я став газетярем, видавав і редагував (неофіціально) щоденний часопис, а відтак перенісся до Чернігівського земства, де служу й досі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 281); |
| − | 2. неперех. Бути слугою (у 1 знач.), прислугою; виконувати роботу по найму. — Коли хочеш в нас служити, поводься слугою (Марко Вовчок, I, 1955, 311); Мелашка служила в Києві в проскурниці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 341); | + | 2. неперех. '''Бути слугою (у 1 знач.), прислугою; виконувати роботу по найму'''. — Коли хочеш в нас служити, поводься слугою (Марко Вовчок, I, 1955, 311); Мелашка служила в Києві в проскурниці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 341); |
| − | 3. неперех., кому. Виконувати які-небудь обов'язки щодо когось, виконувати що-небудь, підкоряючись чиїйсь волі, владі і т. ін. — Зазивав мене і кошовий... а я кажу: ні, братчики, піду я тому служити, хто визволив мене із бусурменської землі (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 56); | + | 3. неперех., кому. '''Виконувати які-небудь обов'язки щодо когось, виконувати що-небудь, підкоряючись чиїйсь волі, владі і т. ін'''. — Зазивав мене і кошовий... а я кажу: ні, братчики, піду я тому служити, хто визволив мене із бусурменської землі (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 56); |
| − | 5. неперех., кому, чому. Бути корисним кому-, чому-небудь. Мужичі руки складали до бруса брус, до балки балку, і все те мусить тепер служити на користь людям (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 80); | + | 5. неперех., кому, чому. '''Бути корисним кому-, чому-небудь'''. Мужичі руки складали до бруса брус, до балки балку, і все те мусить тепер служити на користь людям (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 80); |
| − | 6. неперех. Перебувати на військовій службі, бути військовим. Жив-був гуцул Іванко. Одного дня йому сказали, що мав служити у цісаревім війську (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 9); | + | 6. неперех. '''Перебувати на військовій службі, бути військовим'''. Жив-був гуцул Іванко. Одного дня йому сказали, що мав служити у цісаревім війську (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 9); |
| − | 7. неперех. Виконувати своє призначення, роль. — Послужи, моя ти зброє, Молодій ще силі, Послужи йому так щиро, Як мені служила! (Тарас Шевченко, II, 1963, 335); | + | 7. неперех. '''Виконувати своє призначення, роль'''. — Послужи, моя ти зброє, Молодій ще силі, Послужи йому так щиро, Як мені служила! (Тарас Шевченко, II, 1963, 335); |
| − | 8. перех. і без додатка, у сполуч. із сл. служба, панахида і т. ін. Відправляти церковну службу. Ой полетіть, гайворони, Мої сизокрилі, До батечка та скажіте, Щоб службу служили Та за мою грішну душу Псалтир прочитали (Тарас Шевченко, II, 1963, 148); | + | 8. перех. і без додатка, у сполуч. із сл. служба, панахида і т. ін. '''Відправляти церковну службу'''. Ой полетіть, гайворони, Мої сизокрилі, До батечка та скажіте, Щоб службу служили Та за мою грішну душу Псалтир прочитали (Тарас Шевченко, II, 1963, 148); |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 16:09, 26 листопада 2021
Служити, -жу, -жиш, гл. Служить. Служу, наймаюся. МВ. (О. 1862. III. 77). Ой я б, мамо, не тужила, а Бога молила, щоб моєму козаченьку хвортуна служила. Мет. 20.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СЛУЖИТИ, служу, служиш, недок.
1. неперех. Працювати, займаючись розумовою працею, а також фізичною працею, пов'язаною не з виробництвом, а з обслуговуванням кого-, чого-небудь. Селаброс насилу висидів в скарбовому банку, де він служив (Нечуй-Левицький, V, 1966, 106); Я став газетярем, видавав і редагував (неофіціально) щоденний часопис, а відтак перенісся до Чернігівського земства, де служу й досі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 281);
2. неперех. Бути слугою (у 1 знач.), прислугою; виконувати роботу по найму. — Коли хочеш в нас служити, поводься слугою (Марко Вовчок, I, 1955, 311); Мелашка служила в Києві в проскурниці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 341);
3. неперех., кому. Виконувати які-небудь обов'язки щодо когось, виконувати що-небудь, підкоряючись чиїйсь волі, владі і т. ін. — Зазивав мене і кошовий... а я кажу: ні, братчики, піду я тому служити, хто визволив мене із бусурменської землі (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 56);
5. неперех., кому, чому. Бути корисним кому-, чому-небудь. Мужичі руки складали до бруса брус, до балки балку, і все те мусить тепер служити на користь людям (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 80);
6. неперех. Перебувати на військовій службі, бути військовим. Жив-був гуцул Іванко. Одного дня йому сказали, що мав служити у цісаревім війську (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 9);
7. неперех. Виконувати своє призначення, роль. — Послужи, моя ти зброє, Молодій ще силі, Послужи йому так щиро, Як мені служила! (Тарас Шевченко, II, 1963, 335);
8. перех. і без додатка, у сполуч. із сл. служба, панахида і т. ін. Відправляти церковну службу. Ой полетіть, гайворони, Мої сизокрилі, До батечка та скажіте, Щоб службу служили Та за мою грішну душу Псалтир прочитали (Тарас Шевченко, II, 1963, 148);
Ілюстрації
|
|
|
|
