Відмінності між версіями «Круча»

Версія за 16:00, 25 листопада 2021

Кру́ча, -чі, ж. 1) Крутизна, обрывъ. Тече річка невеличка, підмиває кручі. Лукаш. 55. Ой де кручі високії, то там броди глибокії. Нп. Кинувся гурт (свиней) із кручі в озеро та й потонув. Єв. Л. VIII. 33. 2) Глубокое мѣсто въ рѣкѣ. Попав у кручу та й утоп. Мирг. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

КРУ́ЧА, і, жін.

1. Високий стрімкий берег; урвище. Сонце саме сходить з-за Дніпрової кручі (Марко Вовчок, I, 1955, 92); Круча сажнів у два заввишки круто уривалася згори і спадала у воду (Борис Грінченко, I, 1963, 352); На високій кручі над Дністром догоряло Тарасове вогнище (Олександр Довженко, I, 1958, 276); // Крута, майже прямовисна гора. Тисячі тронів упало.., але титанова [Прометея] круча стоїть (Леся Українка, I, 1951, 190); Бульдозери зрізали кручу, розрівнюючи майбутнє подвір'я (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 22).

2. рідко. Глибоке місце в річці. Кругом вода, — кругом.. чорніють безодні кручі... (Панас Мирний, III, 1954, 232); Попав у кручу та й утоп (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 378.

Круча, чі, ж.

1) Крутизна, обрывъ. Тече річка невеличка, підмиває кручі. Лукаш. 55. Ой де кручі високії, то там броди глибокії. Н. п. Кинувся гурт (свиней) із кручі в озеро та й потонув. Єв. Л. VIII. 33.

2) Глубокое мѣсто въ рѣкѣ. Попав у кручу та й утоп. Мирг. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 315.

Круча -і, ж.

1) Високий стрімкий берег; урвище. || Крута, майже прямовисна гора.

2) рідко. Глибоке місце в річці.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

КРУ́ЧА і, ж. Горох

• Високий стрімкий берег; урвище.
• Крута, майже прямовисна гора.
• Глибоке місце в річці.

Словник синонімів

У́РВИЩЕ (прямовисний, стрімкий схил чого-небудь), ПРІ́РВА, КРУ́ЧА, КРУТИЗНА́, КРУТО́ВИНА, СТРОМОВИ́НА, КРУТОСХИ́Л, КРУТОЯ́Ррідше,ОБРИ́В, БЕ́СКИ́Д[БЕ́СКЕ́Д][БЕ́СКЕ́Т], ОБВА́Лрідше,У́РВИСЬКОрозм.,О́БЛАЗдіал.,ОБІ́РВИЩЕдіал.; КРУТОБЕРЕ́ЖЖЯ (такий береговий схил). Правий берег був високий, з кам’яними урвищами (О. Донченко); Недалеко над високим обривним глинищем біля самої прірви стоїть худенька, аж світиться, дівчинка (Є. Кротевич); - Одчепіться од моєї душі, бо, їй-богу, візьму та й плигну з оцієї кручі в море, - крикнула завзято Марія Кирилівна (І. Нечуй-Левицький); Юрій рішучий і симпатичний хлопець. Веде нас у гори просто по крутизні! (Т. Масенко); Над бухтою обривались крижаними стромовинами глетчери (М. Трублаїні); Акація..набула важливого стратегічного значенняу боротьбі з ерозією ґрунтів, у закріпленні ярів і крутосхилів (з журналу); Дачна місцевість. Золотий крутояр над зеленим від ряски ставком (І. Муратов); Із хмари тихо виступають Обрив високий, гай, байрак (Т. Шевченко); - І понесло мене.. аж геть поза.. якісь кручі, та яруги, та бескеди... (Марко Вовчок); Тихозоров знайшов похиле узгір’я, що з одного боку обривалося вниз глиняним обвалом (О. Донченко); Діти пили воду із джерела, що било в урвиську з-під корчів (Є. Гуцало); Облаз - гола скеля (І. Франко); Оспіваний у піснях і легендах Дніпро з Тарасовою могилою на крутобережжі (М. Олійник).

Етимологія

КРУТИ́Й «стрімкий; дуже загнутий або вигнутий; суворий, твердий; [густий; міцний; важкий; який важко розв’язується, який важко засвоюється (про слово, наспів); кручений, звивистий Ж]»

• звичайно виводиться з псл. *krǫtъ «який крутиться, в’ється; зігнутий; міцний, твердий; стрімкий; різкий», пов’язаного з *krętati «обертатися; згинатися», укр. [кря́татися] «клопотатися» (Шанский ЭСРЯ II 8, 418–419; Фасмер II 387; Sławski III 108–110);
• проте більш імовірним здається псл. *kroutъ «стрімкий, крутий», споріднене з прус. krūt «падати», лтс. kraulis «круча», kràuja «крутий берег», дісл. hrynja «падати», hroð «схил»;
• сумнівне пов’язання (Machek ESJČ 298) з герм. *stronkos (дісл. strangr «міцний, суворий», нвн. streng «суворий» тощо);
• р. круто́й, бр. круты́, п. kręty «кручений, скручений; звивистий, вивертливий», ч. krutý «лютий, суворий; великий», слц. krutý «лютий, суворий», вл. kruty «міцний, твердий, суворий», нл. kšuty «міцний», болг. крут «різкий, суворий», м. крут «суворий, жорстокий», схв. крŷт «твердий, тугий, напружений; суворий, жорстокий», слн. [krôt] «навальний», [kroto] «дуже, вельми»;

Ілюстрації

Медіа

Див. також

• Круча
• Круча

Джерела та література

• Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 378.
• Академічний тлумачний словник (1970—1980)
• Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 315.
• Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
• Вікісловник
• Вікіпедія

Зовнішні посилання

• http://sum.in.ua/s/krucha
• http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B0
• https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BA%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B0
• https://ukrainian_explanatory.academic.ru/75337/%D0%BA%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B0
• https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BA%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B0
• https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BA%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B0
• https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%BA%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B0
• https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B0_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)