Відмінності між версіями «Фальш»
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
3. Неточність, спотворення звуків, мелодії тощо під час співу, гри на інструменті. — Мені так хочеться навчитись грати... — Я не відмовляюсь бути вашим навчителем. Але попереджаю: навчитель я вимогливий, — фальші не зношу (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 39). | 3. Неточність, спотворення звуків, мелодії тощо під час співу, гри на інструменті. — Мені так хочеться навчитись грати... — Я не відмовляюсь бути вашим навчителем. Але попереджаю: навчитель я вимогливий, — фальші не зношу (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 39). | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
| − | [[Категорія: | + | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Версія за 19:53, 24 листопада 2021
Фальш, фальшивий. См. Хвальш, хвальшивий.
Сучасні словники
- Значення
1.нещирість , удавання , лицемірство , також неприродність у прояві чого-небудь ◆ немає прикладів застосування . Ви можете надати допомогу проекту , немає прикладів застосування літературного твору або повсякденного спілкування . 2.неточність відтворення мелодії , невідповідність тону при вокальному або музичному виконанні ◆ немає прикладів застосування . Ви можете надати допомогу проекту , немає прикладів застосування літературного твору або повсякденного спілкування .
- Синоніми
нещирість , ненатуральність ; частичн . : брехня, неприродність
- Антоніми
правдивість , щирість , природність
Ілюстрації
|
|
|
Див. також
- [1].
- ФАЛЬШ, і, жін. і у, чол.
1. Підробка, обман, шахрайство. — І я, братику, їду з тобою вчитися! — гордовито, ще з порога, сказав [Василенко] Юркові.. — Одержав папірця без фальші! (Михайло Стельмах, II, 1962, 363); Він, Козаков, якого на тактичних навчаннях ніякою силою не вдавалось командирам змусити повзати по-пластунському щиро, без фальшу, тут повз так, ніби це з дитинства було його найулюбленішою справою (Олесь Гончар, III, 1959, 106); Не терплять [радянські люди] напівфабрикатів, підробок, фальшу, а вимагають повноцінних полотен про наше чудове життя (Мистецтво, 1, 1959, 6). 2. Удавання, нещирість, лицемірство. Вчора мати нарікала, що Ломицький прийшов в гості до їх в піджаку, неначе до міщан, а сьогодні співає зовсім в інший тон і трохи не лає Ломицького за той фрак.. «Що це за знак, що сьогодні на маму напала якась пропасниця фальші?» — подумала молода дівчина (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 27); У нещадному гарячому круговороті панської Асканії.. все було наскрізь пройняте фальшю, продажністю (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 244); У вдаваній делікатності супутника він своїм тонким і вразливим сприйняттям безпомилково відчув фальш (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 156); Бронко зараз же вловив фальш в Олиному манірному вигуку (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 515); // Відсутність природності, правдивості в чому-небудь; надуманість. В комедії.. накреслив п. Цеглинський.. людину з сильним почуттям своєї особистої гідності і з погордою до всякого фальшу та поверховості (Іван Франко, XVI, 1955, 115); Пошуки своєї манери не сумісні з манірністю. Адже манірність не тільки туманить зміст, вона несе фальш, неприродність, кокетування словом (Літературна Україна, 25.X 1965, 3). 3. Неточність, спотворення звуків, мелодії тощо під час співу, гри на інструменті. — Мені так хочеться навчитись грати... — Я не відмовляюсь бути вашим навчителем. Але попереджаю: навчитель я вимогливий, — фальші не зношу (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 39).
