Відмінності між версіями «Грімниця»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Зовнішні посилання) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| Рядок 39: | Рядок 39: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | http://slovopedia.org.ua/93/53395/856152.html | ||
| + | http://sum.in.ua/s/ghrimnycja | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
[[Категорія:Слова 2021 року]] | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Версія за 16:13, 24 листопада 2021
Грімниця, -ці, ж. 1) Ударь грома? Молнія съ громомъ? Блиснула грімниця із чорної хмари. К. Досв. 9. 2) Свѣча, зажигаемая во время грома (согласно народному вѣрованію). Черниг. 3) = Громниця.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах.
- Том 2, 1971. — Стор. 170.
- ГРІМНИ́ЦЯ, і, жін. Блискавка з громом; блискавка.
- Небо бурилося, грізно гурчало, хмарилося, шваркнула сліпуча грімниця, гнівним блиском розітнула чорне хмарище (Костянтин Гордієнко, I, 1959, 485).
- Грімниці блиск, мов сталь меча (Леонід Первомайський, I, 1958, 152).
Граматичний словник української мови.
- Слово: грімни́ця. Частина мови: іменник жіночого роду, неістота. Флексія, суфікс: -я
Українська мала енциклопедія : 16 кн
- Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 281.
- Грімниця, громниця — свічка, яку засвічують в хаті від грому
Ілюстрації
Медіа
Див. також
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F#cite_note-1
Джерела та література
Словник української мови
Граматичний словник української мови.
Українська мала енциклопедія
