Відмінності між версіями «Скарання»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
[http://slovopedia.org.ua/93/53409/985231.html Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови] | [http://slovopedia.org.ua/93/53409/985231.html Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови] | ||
| − | |||
скарання -я, с. Дія за знач. скарати. | скарання -я, с. Дія за знач. скарати. | ||
| + | |||
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8 Тлумачення із "Словника української мови"*] | [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8 Тлумачення із "Словника української мови"*] | ||
| − | + | СКАРАТИ, аю, аєш, док., перех., чим і без додатка. | |
| − | # | + | # Покарати за що-небудь. |
| − | # | + | # Піддати страті; стратити. |
| + | |||
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.] | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.] | ||
Покара́ння може означати: | Покара́ння може означати: | ||
| − | # | + | # Особлива міра виховання. |
| − | # | + | # Захід юридичної відповідальності. |
| − | # | + | # Розплата за якісь нерозважливі вчинки. |
| + | |||
[http://sum.in.ua/s/pokarannja Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)] | [http://sum.in.ua/s/pokarannja Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
| − | # | + | # Дія за значенням покарати. |
| − | # | + | # Засіб впливу на того, хто вчинив який-небудь злочин, мав якусь провину і т. ін. |
| Рядок 45: | Рядок 47: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | [http://slovopedia.org.ua/93/53409/985231.html Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови] | ||
| + | |||
| + | [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8 Тлумачення із "Словника української мови"*] | ||
| + | |||
| + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.] | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/pokarannja Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | # Одне з найпопулярніших наказаній дітей в школі було биттярізками. Чи не найприємніше покарання. | ||
| + | # У Намібії застосовується такий вид покарання дітей: Учень повинен нерухомо і тривалий час стояти під осиним гніздом. | ||
| + | # А ось в духовних семінаріях могли запросто висікти різками за те, що не знав імен 12 апостолів. | ||
| + | # Ще 50 років тому в Китаї було популярно бити тих, що провинилися дітей тонкими прутами по пальцях рук. Біль нестерпний. | ||
| + | # У Ліберії до сих пір карають дітей за допомогою батога. Не так давно президент Ліберії висік власну 13-річну доньку. | ||
| + | Джерело: https://uayakfaq.ru/rizne/21405-cikavi-fakti-pro-tilesni-pokarannja-ditej.html | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | <big>Суди і покарання у козаків Запорізької Січі</big> | ||
| + | |||
| + | З карних злочинів найбільшим вважалися: | ||
| + | |||
| + | * зрадництво; | ||
| + | * убивство козаком товариша; | ||
| + | * побої, заподіяні козаком козаку у тверезому чи п’яному виді; | ||
| + | * злодійство чого-небудь козаком у товариша і приховування їм краденої речі: | ||
| + | * «особливо строгі були за велике злодійство, за яке, коли тільки двома достовірними свідками в тім докажутся, страчують смертю»; | ||
| + | * зв’язок з жінкою, шлюб січовим козакам заборонявся. | ||
| + | * содомский гріх | ||
| + | * образа жінці, коли козак «опорочить жінку не по пристойності», тому що подібний злочин «до обесславлення усього війська запорізького простирається»; | ||
| + | * зухвалість проти начальства, насильство в самому чи Запоріжжя в християнських селищах, коли козак віднімав у товариша коня, худобу і майно; | ||
| + | * дезертирство, тобто самовільна відлучка козака під різними приводами в степ під час походу проти ворога; | ||
| + | * гайдамацтво, тобто злодійство коней, худоби і майна в мирних поселенців українських, польських і татарських областей і купців, що проїжджали по запорізьких степах, і мандрівників; | ||
| + | * привід у Січ жінки; | ||
| + | * пияцтво під час походів на ворога, що завжди вважався в козаків карним злочином і веде за собою найсуворіше покарання. | ||
| + | |||
| + | Покарання і страти визначалися в запорізьких козаків різні, дивлячись по характері злочинів. З покарань практикувалися: приковування ланцюгами чи залізом до дерев’яного стовпа, що стояли серед площі, за злодійство надалі до страти, що стояла злочинцю: | ||
| + | *висновок злочинця, окутого ланцюгами, у військову пушкарню; у пушкарню іноді саджали і під «чесну варту» іноземців, як наприклад, татар, запідозрених у злодійстві коней і відводяться в пушкарню надалі до розслідування справи; | ||
| + | * прив’язування до гармати на площі за образу начальства, за убивство людини, що не належали до запорізькії громаді й особливо за грошовий борг: якщо козак буде повинний козаку і чи не захоче чи не могтиме сплатити йому борг, те винного приковують до гармати на ланцюг, що защіпався замком, і залишають доти, поки чи він сам не заплатить свого боргу, чи хто іншої не доручиться за нього; | ||
| + | *приковувалися до гармати іноді і не одні злодії, але й убивці, але це робилося у виді тимчасового покарання, до настання суду. Подібний спосіб покарання, але лише за злодійство, існував у татар, з чого можна укласти про запозичення його козаками в мусульманських сусідів. Потім допускалося, хоча і рідко, биття батогом, частіше киями під шибеницею за злодійство і гайдамацтво. | ||
| − | + | Джерело: https://protocol.ua/ua/sudi_i_pokarannya_u_kozakiv/ | |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | ||
[[Категорія:Слова 2021 року]] | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 14:55, 24 листопада 2021
Скара́ння, -ня, с. Наказаніе. Левч. 55.
Сучасні словники
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
скарання -я, с. Дія за знач. скарати.
Тлумачення із "Словника української мови"*
СКАРАТИ, аю, аєш, док., перех., чим і без додатка.
- Покарати за що-небудь.
- Піддати страті; стратити.
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Покара́ння може означати:
- Особлива міра виховання.
- Захід юридичної відповідальності.
- Розплата за якісь нерозважливі вчинки.
Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)
- Дія за значенням покарати.
- Засіб впливу на того, хто вчинив який-небудь злочин, мав якусь провину і т. ін.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
Тлумачення із "Словника української мови"*
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)
Цікаві факти
- Одне з найпопулярніших наказаній дітей в школі було биттярізками. Чи не найприємніше покарання.
- У Намібії застосовується такий вид покарання дітей: Учень повинен нерухомо і тривалий час стояти під осиним гніздом.
- А ось в духовних семінаріях могли запросто висікти різками за те, що не знав імен 12 апостолів.
- Ще 50 років тому в Китаї було популярно бити тих, що провинилися дітей тонкими прутами по пальцях рук. Біль нестерпний.
- У Ліберії до сих пір карають дітей за допомогою батога. Не так давно президент Ліберії висік власну 13-річну доньку.
Джерело: https://uayakfaq.ru/rizne/21405-cikavi-fakti-pro-tilesni-pokarannja-ditej.html
Суди і покарання у козаків Запорізької Січі
З карних злочинів найбільшим вважалися:
- зрадництво;
- убивство козаком товариша;
- побої, заподіяні козаком козаку у тверезому чи п’яному виді;
- злодійство чого-небудь козаком у товариша і приховування їм краденої речі:
- «особливо строгі були за велике злодійство, за яке, коли тільки двома достовірними свідками в тім докажутся, страчують смертю»;
- зв’язок з жінкою, шлюб січовим козакам заборонявся.
- содомский гріх
- образа жінці, коли козак «опорочить жінку не по пристойності», тому що подібний злочин «до обесславлення усього війська запорізького простирається»;
- зухвалість проти начальства, насильство в самому чи Запоріжжя в християнських селищах, коли козак віднімав у товариша коня, худобу і майно;
- дезертирство, тобто самовільна відлучка козака під різними приводами в степ під час походу проти ворога;
- гайдамацтво, тобто злодійство коней, худоби і майна в мирних поселенців українських, польських і татарських областей і купців, що проїжджали по запорізьких степах, і мандрівників;
- привід у Січ жінки;
- пияцтво під час походів на ворога, що завжди вважався в козаків карним злочином і веде за собою найсуворіше покарання.
Покарання і страти визначалися в запорізьких козаків різні, дивлячись по характері злочинів. З покарань практикувалися: приковування ланцюгами чи залізом до дерев’яного стовпа, що стояли серед площі, за злодійство надалі до страти, що стояла злочинцю:
- висновок злочинця, окутого ланцюгами, у військову пушкарню; у пушкарню іноді саджали і під «чесну варту» іноземців, як наприклад, татар, запідозрених у злодійстві коней і відводяться в пушкарню надалі до розслідування справи;
- прив’язування до гармати на площі за образу начальства, за убивство людини, що не належали до запорізькії громаді й особливо за грошовий борг: якщо козак буде повинний козаку і чи не захоче чи не могтиме сплатити йому борг, те винного приковують до гармати на ланцюг, що защіпався замком, і залишають доти, поки чи він сам не заплатить свого боргу, чи хто іншої не доручиться за нього;
- приковувалися до гармати іноді і не одні злодії, але й убивці, але це робилося у виді тимчасового покарання, до настання суду. Подібний спосіб покарання, але лише за злодійство, існував у татар, з чого можна укласти про запозичення його козаками в мусульманських сусідів. Потім допускалося, хоча і рідко, биття батогом, частіше киями під шибеницею за злодійство і гайдамацтво.
Джерело: https://protocol.ua/ua/sudi_i_pokarannya_u_kozakiv/
