Відмінності між версіями «Ріпиця»
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Рі]] | [[Категорія:Рі]] | ||
| − | + | 1)[http://sum.in.ua/s/ripycja За Академічним тлумачним словником] | |
| − | 1)За Академічним тлумачним словником | + | РІ́ПИЦЯ, і, жін. Покрита шерстю основа хвоста у хребетних тварин. Ще раз подивилась [Устина] на хустку та й ув'язала її до кінського хвоста, під саму ріпицю умостила, щоб ніде в дорозі не загубилась (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 271); Коли через двір майнуло дві вовчі тіні, він [собака] хоробро вистрибнув із своєї засідки і біля самого тину вчепився зубами одному вовкові в ріпицю хвоста. Це місце у вовків найдошкульніше (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 49); |
| − | + | // перен. Основа, початок чого-небудь. Кожна з них [верб] була зверху зрубана, і від ріпиці піднімалося.. молоде пагіння, припушене немічним листям (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 45). | |
| − | 2)Толковый словарь Ушакова | + | |
| + | 2)[https://ushakovdictionary.ru/word.php?wordid=66192 Толковый словарь Ушакова] | ||
РЕ́ПИЦА, репицы, жен. (анат.) Хвостовой отросток у позвоночных животных, покрытый шерстью. «Помогите его привязать к репице моей лошади.» Пушкин. «Стал… помахивать своим жидким пегим хвостом с оголенной репицей.» А.Н.Толстой. | РЕ́ПИЦА, репицы, жен. (анат.) Хвостовой отросток у позвоночных животных, покрытый шерстью. «Помогите его привязать к репице моей лошади.» Пушкин. «Стал… помахивать своим жидким пегим хвостом с оголенной репицей.» А.Н.Толстой. | ||
| Рядок 11: | Рядок 12: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 14:14, 24 листопада 2021
Ріпиця, -ці, ж. = Репиця.
1)За Академічним тлумачним словником РІ́ПИЦЯ, і, жін. Покрита шерстю основа хвоста у хребетних тварин. Ще раз подивилась [Устина] на хустку та й ув'язала її до кінського хвоста, під саму ріпицю умостила, щоб ніде в дорозі не загубилась (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 271); Коли через двір майнуло дві вовчі тіні, він [собака] хоробро вистрибнув із своєї засідки і біля самого тину вчепився зубами одному вовкові в ріпицю хвоста. Це місце у вовків найдошкульніше (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 49); // перен. Основа, початок чого-небудь. Кожна з них [верб] була зверху зрубана, і від ріпиці піднімалося.. молоде пагіння, припушене немічним листям (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 45).
2)Толковый словарь Ушакова РЕ́ПИЦА, репицы, жен. (анат.) Хвостовой отросток у позвоночных животных, покрытый шерстью. «Помогите его привязать к репице моей лошади.» Пушкин. «Стал… помахивать своим жидким пегим хвостом с оголенной репицей.» А.Н.Толстой.
Ілюстрації
|
|
|
|
