Відмінності між версіями «Заборонити»

Версія за 10:57, 24 листопада 2021

Заборони́ти, -ся. См. Заборонити, -ся.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Акадеічний тлумачний словник

ЗАБОРОНЯТИ, яю, яєш, недок., ЗАБОРОНИТИ, оню, ониш, док.

1. перех. і з інфін. Не дозволяти робити, здійснювати що-небудь. Часом вони [жандарми] дуже дошкуляють мені, прив'язуючи мене на довгий час до певного місця та забороняючи всяку працю (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 281); Особливо забороняла [мати] йому появлятися на майдані смерком (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 45); В 1914 році царизм заборонив відзначити століття з дня народження Шевченка (Олександр Корнійчук, Разом із життям, 1950, 25); // Не допускати, не дозволяти користуватися чим-небудь, уживати щось, відбуватися, існувати чому-небудь. Усі матеріали з тієї газети, які забороняла білогвардійська цензура, другого дня потрапляли в підпільну більшовицьку пресу (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 97); [Адмірал:] Я забороняю мітинг. Пропоную виконувати мій наказ (Олександр Корнійчук, I, 1955, 72); [Грек:] То винні все закони ваші римські — заборонили чесні товариства (Леся Українка, II, 1951, 522).

2. перех. і без додатка, заст. Захищати від кого-, чого-небудь. Мати, щоб заборонити сина од латинства, оддала його.. архімандритові Густинського монастиря (Олекса Стороженко, I, 1957, 365); — Бог його знає, чи п'яний [Чіпка], чи ні. Бачила тільки, що до кожного приставав: не даймо! заборонімо! (Панас Мирний, I, 1949, 319).

Ілюстрації

Медіа

Іншими мовами

Білорусько-український перекладач

Заборонити - Забараніць (білорус.)

(Після того, як один письменник заборонив перекладати свої твори українською, я зарікся його читати. - Пасля таго, як адзін пісьменнік забараніў перакладаць свае творы на ўкраінскую, я зарокся яго чытаць.)

Італійсько-український перекладач

Заборонити - Vietare (італ.)

(У багатьох країнах купувати або палити коноплю заборонено законом. - In molti paesi comprare o fumare cannabis è vietato dalla legge.)

Джерела та література

1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 27.

2. Академічний тлумачний словник

Зовнішні посилання

1. http://sum.in.ua/s/zaboronjaty

2. https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8

Див. також

Заборона

Арешт: 1. Ув'язнення, взяття під арешт, під варту; позбавлення волі. 2. юр. Судова заборона вільно розпоряджатися власним майном. 3. заст. Приміщення для осіб, позбавлених волі; в'язниця.

Вето: 1. У Стародавньому Римі — заборона одним з консулів введення в дію рішення іншого консула або заборона трибуном введення в дію рішення сенату. 2. Право верховної влади забороняти або припинити введення в дію законопроекту, прийнятого законодавчою установою; В., як правило, належить монархові або президентові, а також верхній палаті парламенту щодо законопроектів, прийнятих нижньою палатою. 3. В міжнародному праві В. іноді називають право постійного члена Ради Безпеки ООН заборонити прийняття рішення, з яким він не згоден.

Демілітаризація: роззброєння; встановлена міжнародним договором заборона якійсь державі тримати на певній території збройні сили, будувати військові укріплення, мати оборонну промисловість.

Контрсуґестія: негативна відповідь на навіювання і її заперечення; заборона заборони.

Лібертаризм: лібертаріанство; політична філософія, в основі якої лежить правова заборона на застосування сили або загрози до іншої особи або її майна, всупереч волі цієї особи. Прихильники Л. виступають за право людини робити з собою та своєю власністю що завгодно, допоки це не заважає здійсненню аналогічного права іншими. Антонім — авторитаризм.

Сервітут: 1. В античному, феодальному суспільствах обмеження права користування чужою власністю, головним чином землею, заборона проїзду через приватні володіння тощо. 2. С. міжнародний — обмеження суверенітету однієї держави над тією чи іншою її територією на користь іншої держави або держав. 3. Право користування землею, яке забезпечує іншому землекористувачеві можливість користування нею з певними обмеженнями, встановленими законом або договором.

Суґестія: навіювання, голосова заборона, психологічний вплив на свідомість людини, при якому відбувається некритичне сприйняття нею переконань і установок. Автосуґестія — самонавіювання.

Табу: 1. У первісних народів релігійна заборона певних дій, порушення якої нібито жорстоко карається. 2. перен. Щось заборонене і те, чого не можна торкатись (напр., певної теми, розмови, речі)."