Відмінності між версіями «Залатувати»
(Створена сторінка: '''Залатувати, -тую, -єш, '''сов. в. '''залата́ти, -та́ю, -єш, '''''гл. ''Заплатывать, заплатать, став...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Залатувати, -тую, -єш, '''сов. в. '''залата́ти, -та́ю, -єш, '''''гл. ''Заплатывать, заплатать, ставить, поставить заплату. ''Дай мені смоли обідраний бік залатати. ''Рудч. Ск. II. 14. | + | '''Залатувати, -тую, -єш, '''сов. в. |
+ | '''залата́ти, -та́ю, -єш, '''''гл. ''Заплатывать, заплатать, ставить, поставить заплату. ''Дай мені смоли обідраний бік залатати. ''Рудч. Ск. II. 14. | ||
[[Категорія:За]] | [[Категорія:За]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | '''ЗАЛАТУВАТИ''', ую, уєш, недок., ЗАЛАТАТИ, аю, аєш, док., перех. Пришиваючи латки, лагодити білизну, одяг, взуття і т. ін. Знав [Демко] і своє діло коло хліба, вмів свитку залатати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 480); А невістка і сорочки не залатає (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 319); | ||
+ | <br /> | ||
+ | // Закривати, забивати (вилом, діру і т. ін.). Амфіон.. умощує те каміння, сполучує його і виводить мур, залатуючи виломи, виповнюючи прогалини (Леся Українка, I, 1951, 445); Звичайно, ніяк не можна допустити, щоб усю зиму в каюті залишалась вода. Дірку треба було залатати (Олесь Донченко, IV, 1957, 457); | ||
+ | <br /> | ||
+ | // Лагодити що-небудь, забиваючи вилом, діру і т. ін. Він піде до житлового управління і зробить усе, щоб матері відремонтували дім, залатали дах (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 189); * Образно. Язиком прориву не залатаєш (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 389). | ||
+ | <br /> | ||
+ | ♦ Залатати діру див. діра; Залатати дірку див. дірка. | ||
+ | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
+ | '''Залатувати''', -тую, -єш, сов. в. залата́ти, -та́ю, -єш, гл. Заплатывать, заплатать, ставить, поставить заплату. Дай мені смоли обідраний бік залатати. Рудч. Ск. II. 14. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Залатувати.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Залатувати1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Залатувати2.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| agf3al_9QAM}} | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 16:52, 21 листопада 2021
Залатувати, -тую, -єш, сов. в. залата́ти, -та́ю, -єш, гл. Заплатывать, заплатать, ставить, поставить заплату. Дай мені смоли обідраний бік залатати. Рудч. Ск. II. 14.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗАЛАТУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАЛАТАТИ, аю, аєш, док., перех. Пришиваючи латки, лагодити білизну, одяг, взуття і т. ін. Знав [Демко] і своє діло коло хліба, вмів свитку залатати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 480); А невістка і сорочки не залатає (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 319);
// Закривати, забивати (вилом, діру і т. ін.). Амфіон.. умощує те каміння, сполучує його і виводить мур, залатуючи виломи, виповнюючи прогалини (Леся Українка, I, 1951, 445); Звичайно, ніяк не можна допустити, щоб усю зиму в каюті залишалась вода. Дірку треба було залатати (Олесь Донченко, IV, 1957, 457);
// Лагодити що-небудь, забиваючи вилом, діру і т. ін. Він піде до житлового управління і зробить усе, щоб матері відремонтували дім, залатали дах (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 189); * Образно. Язиком прориву не залатаєш (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 389).
♦ Залатати діру див. діра; Залатати дірку див. дірка.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Залатувати, -тую, -єш, сов. в. залата́ти, -та́ю, -єш, гл. Заплатывать, заплатать, ставить, поставить заплату. Дай мені смоли обідраний бік залатати. Рудч. Ск. II. 14.