Відмінності між версіями «Грімниця»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Словник української мови: в 11 томах.) |
(→Словник української мови: в 11 томах.) |
||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
:Том 2, 1971. — Стор. 170. | :Том 2, 1971. — Стор. 170. | ||
:ГРІМНИ́ЦЯ, і, жін. Блискавка з громом; блискавка. | :ГРІМНИ́ЦЯ, і, жін. Блискавка з громом; блискавка. | ||
| − | :Небо бурилося, грізно гурчало, хмарилося, шваркнула сліпуча грімниця, гнівним блиском розітнула чорне хмарище (Костянтин Гордієнко, I, 1959, 485). | + | :''Небо бурилося, грізно гурчало, хмарилося, шваркнула сліпуча грімниця, гнівним блиском розітнула чорне хмарище'' (Костянтин Гордієнко, I, 1959, 485). |
| − | :Грімниці блиск, мов сталь меча (Леонід Первомайський, I, 1958, 152). | + | :''Грімниці блиск, мов сталь меча'' (Леонід Первомайський, I, 1958, 152). |
===''Граматичний словник української мови.''=== | ===''Граматичний словник української мови.''=== | ||
Версія за 12:14, 21 листопада 2021
Грімниця, -ці, ж. 1) Ударь грома? Молнія съ громомъ? Блиснула грімниця із чорної хмари. К. Досв. 9. 2) Свѣча, зажигаемая во время грома (согласно народному вѣрованію). Черниг. 3) = Громниця.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах.
- Том 2, 1971. — Стор. 170.
- ГРІМНИ́ЦЯ, і, жін. Блискавка з громом; блискавка.
- Небо бурилося, грізно гурчало, хмарилося, шваркнула сліпуча грімниця, гнівним блиском розітнула чорне хмарище (Костянтин Гордієнко, I, 1959, 485).
- Грімниці блиск, мов сталь меча (Леонід Первомайський, I, 1958, 152).
Граматичний словник української мови.
- Слово: грімни́ця, Частина мови: іменник жіночого роду, неістота. Флексія, суфікс: -я
Ілюстрації
|
|
|
|
