Відмінності між версіями «Грімниця»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 170. | + | ''Словник української мови: в 11 томах''. — Том 2, 1971. — Стор. 170. |
ГРІМНИ́ЦЯ, і, жін. Блискавка з громом; блискавка. | ГРІМНИ́ЦЯ, і, жін. Блискавка з громом; блискавка. | ||
Небо бурилося, грізно гурчало, хмарилося, шваркнула сліпуча грімниця, гнівним блиском розітнула чорне хмарище (Костянтин Гордієнко, I, 1959, 485); Грімниці блиск, мов сталь меча (Леонід Первомайський, I, 1958, 152). | Небо бурилося, грізно гурчало, хмарилося, шваркнула сліпуча грімниця, гнівним блиском розітнула чорне хмарище (Костянтин Гордієнко, I, 1959, 485); Грімниці блиск, мов сталь меча (Леонід Первомайський, I, 1958, 152). | ||
| − | Граматичний словник української мови. | + | ''Граматичний словник української мови.'' |
Слово: грімни́ця, Частина мови: іменник жіночого роду, неістота. Флексія, суфікс: -я | Слово: грімни́ця, Частина мови: іменник жіночого роду, неістота. Флексія, суфікс: -я | ||
Версія за 12:07, 21 листопада 2021
Грімниця, -ці, ж. 1) Ударь грома? Молнія съ громомъ? Блиснула грімниця із чорної хмари. К. Досв. 9. 2) Свѣча, зажигаемая во время грома (согласно народному вѣрованію). Черниг. 3) = Громниця.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 170. ГРІМНИ́ЦЯ, і, жін. Блискавка з громом; блискавка. Небо бурилося, грізно гурчало, хмарилося, шваркнула сліпуча грімниця, гнівним блиском розітнула чорне хмарище (Костянтин Гордієнко, I, 1959, 485); Грімниці блиск, мов сталь меча (Леонід Первомайський, I, 1958, 152). Граматичний словник української мови. Слово: грімни́ця, Частина мови: іменник жіночого роду, неістота. Флексія, суфікс: -я
Ілюстрації
|
|
|
|
