Відмінності між версіями «Правувати»
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | ПРАВУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. | ||
+ | |||
+ | 1. Мати владу над ким-, чим-небудь. — Карпо ваш знав грамоту, може, й він там цілим воєводством американським правує (Степан Чорнобривець, Визволення, 1949, 70); Лихими й поганими були мені літо і осінь того 1918 року. Хто правував тоді у Києві, я знаю з історії. А хто правував у Валках і в Минківці — забулося (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 109); | ||
+ | // Керувати господарством, виробничим колективом і т. ін. Усім хазяйством доводиться правувати Максимові (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 78); | ||
+ | // Розпоряджатися ким-, чим-небудь, наказувати комусь, порядкувати десь. — Доки вони [куркулі] правуватимуть у вас, ладу не буде (Андрій Головко, II, 1957, 497); Правувала над усіма [дітьми] Леся (Микола Олійник, Лося, 1960, 35). | ||
+ | |||
+ | 2. ким, чим і без додатка. Спрямовувати хід машини, човна, біг коней і т. ін. Їй [Антосі] забажалось самій правувати човном (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 78); — Бригом правував.. румун з двома матросами (Юрій Яновський, II, 1958, 69); В останню мить Олег ще намагався правувати машиною. Він розумів, що літак слухається вже не так, як раніше. Але ж інерція піке діяла з не меншою силою, ніж мотори (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 67); Чи він придурювавсь, чи справді не вмів тоді ще правувати — трактор його ніяк не хотів слухатись (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 188); | ||
+ | // Іти, прямувати куди-небудь. Савочка правував у вуличку під горою (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 8). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 509. | ||
+ | Посилання - http://sum.in.ua/s/pravuvaty | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 17:14, 19 листопада 2021
Правувати, -вую, -єш, гл. Управлять. Правувати човном. Рк. Левиц. Правують пани добре. Лебед. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ПРАВУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.
1. Мати владу над ким-, чим-небудь. — Карпо ваш знав грамоту, може, й він там цілим воєводством американським правує (Степан Чорнобривець, Визволення, 1949, 70); Лихими й поганими були мені літо і осінь того 1918 року. Хто правував тоді у Києві, я знаю з історії. А хто правував у Валках і в Минківці — забулося (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 109); // Керувати господарством, виробничим колективом і т. ін. Усім хазяйством доводиться правувати Максимові (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 78); // Розпоряджатися ким-, чим-небудь, наказувати комусь, порядкувати десь. — Доки вони [куркулі] правуватимуть у вас, ладу не буде (Андрій Головко, II, 1957, 497); Правувала над усіма [дітьми] Леся (Микола Олійник, Лося, 1960, 35).
2. ким, чим і без додатка. Спрямовувати хід машини, човна, біг коней і т. ін. Їй [Антосі] забажалось самій правувати човном (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 78); — Бригом правував.. румун з двома матросами (Юрій Яновський, II, 1958, 69); В останню мить Олег ще намагався правувати машиною. Він розумів, що літак слухається вже не так, як раніше. Але ж інерція піке діяла з не меншою силою, ніж мотори (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 67); Чи він придурювавсь, чи справді не вмів тоді ще правувати — трактор його ніяк не хотів слухатись (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 188); // Іти, прямувати куди-небудь. Савочка правував у вуличку під горою (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 8). Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 509. Посилання - http://sum.in.ua/s/pravuvaty