Відмінності між версіями «Цілушка»
(..) |
(.) |
||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
3. Мартин витяг з-під настільника ножа з червоною колодочкою і, зрізавши цілушку з паляниці, поклав першу скибку Коропові (Григорій Косинка, Новели, 1962, 107); — Це ж стріну усіх неодмінно, За ними я довго скучав... — І хліба цілушку ячмінну 3 мішка фронтовик діставав (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 331); * Образно. Смеркання осипалося попелом, погойдувалося на хвилях, і хмари, згори осяяні цілушкою призахідного сонця, знизу вже підпливали сутінками (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 14). | 3. Мартин витяг з-під настільника ножа з червоною колодочкою і, зрізавши цілушку з паляниці, поклав першу скибку Коропові (Григорій Косинка, Новели, 1962, 107); — Це ж стріну усіх неодмінно, За ними я довго скучав... — І хліба цілушку ячмінну 3 мішка фронтовик діставав (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 331); * Образно. Смеркання осипалося попелом, погойдувалося на хвилях, і хмари, згори осяяні цілушкою призахідного сонця, знизу вже підпливали сутінками (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 14). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цілушка.jpg|міні]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цілушка1.jpg|міні]] |
| − | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| | |
| + | |||
| + | |||
|} | |} | ||
Версія за 17:51, 18 листопада 2021
Цілушка, -ки, ж. = Окраєць. Вх. Зн. 78. Радом. у.
Зміст
Сучасні словники
ЦІЛУ́ШКА, и, жін., розм. Те саме, що окраєць. 1. Скибка, відрізана від непочатого краю хлібини. Празникові паляниці з питльованого борошна на яйцях вже поїли, а в господині зістався тільки один окраєць (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 132); На покуті, під товстим настільником, лежав окраєць черствої остюкуватої паляниці (Любов Яновська, I, 1959, 141); // Невеликий шматок (хліба). Василина кинулась у хату, вхопила торбину, вкинула в неї окраєць хліба й побігла до воріт (Нечуй-Левицький, II, 1956, 31); [Пріся:] Бувало, диких груш звариш у горщику та окраєць хліба черствого, тим і живеш по цілих днях (Степан Васильченко, III, 1960, 162); Студенти, мабуть, щойно повечеряли. Поруч книг та зошитів на столі лежали окрайці чорного хліба, шматки бринзи, привезені з дому, з далеких карпатських сіл (Терень Масенко, Під небом.., 1961, 65).
2. рідко. Кінцева частина чого-небудь; край. Брати, пригинаючись, мовчки входять до хати. Старший шарудить рукою по окрайцю комина (Михайло Стельмах, II, 1962, 73); Під окрайцем даху, внизу, помітила [Лариса] непорушну Кларину машину (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 39); // Невелика частина (шматок, відрізок) чого-небудь. * Образно. От Нам окраєць життя нашого в селі (Василь Стефаник, III, 1954, 86).
3. Мартин витяг з-під настільника ножа з червоною колодочкою і, зрізавши цілушку з паляниці, поклав першу скибку Коропові (Григорій Косинка, Новели, 1962, 107); — Це ж стріну усіх неодмінно, За ними я довго скучав... — І хліба цілушку ячмінну 3 мішка фронтовик діставав (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 331); * Образно. Смеркання осипалося попелом, погойдувалося на хвилях, і хмари, згори осяяні цілушкою призахідного сонця, знизу вже підпливали сутінками (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 14).
Ілюстрації
 |
 |
|
