Відмінності між версіями «Блискучий»
(Блискучий1) |
(.) |
||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
♦ Блискуча сторінка в історії чого (в житті кого) — найбільш знаменна, славнозвісна, видатна подія (період) в історії народу або в житті людини. Героїчний захист Сталінграда — блискуча сторінка в історії Вітчизняної війни (Вісник АН УРСР, 11, 1953, 21). | ♦ Блискуча сторінка в історії чого (в житті кого) — найбільш знаменна, славнозвісна, видатна подія (період) в історії народу або в житті людини. Героїчний захист Сталінграда — блискуча сторінка в історії Вітчизняної війни (Вісник АН УРСР, 11, 1953, 21). | ||
| + | |||
| Рядок 29: | Рядок 30: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Блискучий.jpg|міні]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Блискучий.jpg|міні]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Блискучий2.jpg|міні]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Блискучий3.jpg|міні]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 17:33, 18 листопада 2021
Блискучий, -а, -е. Блестящій. К. Досв. 26. Очі поночі блищать блискучі. МВ. II. 176.
Зміст
Сучасні словники
БЛИСКУ́ЧИЙ, а, е.
1. Який дає блиск, блищить; лискучий, сяючий. Сиділа Маруся край віконця й дивилася на зорі блискучі, на небо прозоре (Марко Вовчок, I, 1955, 353); У всіх були чорні тонкі брови, блискуче темне волосся, круглі карі очі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 29); Звір, побачивши блискуче залізне вістря, зупинився (Іван Франко, VI, 1951, 18); Круглий зручний стіл займав своє місце майже посередині кімнати на дерев'яній блискучій підлозі (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 262); // Дуже ясний, яскравий, сонячний. День був блискучий, літній (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 210); Сонце обдало землю блискучим промінням (Панас Мирний, I, 1949, 136).
2. перен. Дуже гарний, пишний, розкішний. Уривки думок.. розгортали перед закритими очима пишний малюнок якогось іншого життя — таємного, як і сон той, блискучого та утішного (Панас Мирний, IV, 1955, 326); // Пишно, розкішно вбраний, з вишуканими манерами. Поміж лицарів блискучих, поміж дам препишно вбраних королівна йде поволі у буденних чорних шатах (Леся Українка, I, 1951, 436).
3. перен. Дуже розумний, дотепний; досконалий формою і змістом. Тут [у журналі «Народ»] він [І. Франко] містить багато блискучих публіцистичних і програмових статей (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 35); Несподівана й блискуча спалахнула у голові думка (Андрій Головко, I, 1957, 369); Раптом блискучий план виник у голові Обушного (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 337); // Надзвичайний, видатний. Велика Вітчизняна війна завершилася блискучою перемогою радянського народу (Радянська Україна, 13.VII 1946, 2); [Хрипун:] Ваш брат блискучий полководець (Олександр Корнійчук, II, 1955, 31); Блискучий талант; // Майстерний, довершений. Мистецтво її [С. А. Крушельницької] відзначалося щасливим поєднанням феноменального співу з блискучою драматичною грою (Народна творчість та етнографія, 4, 1964, 65); Блискучий переклад; // Дуже успішний, вдалий. Блискучий політ., радянського космонавта показує, що недалекий той час, коли космічні кораблі, якими управлятиме людина, прокладуть міжпланетні траси до Місяця, Марса, Венери (Літературна газета, 8.VIII 1961, 1).
♦ Блискуча сторінка в історії чого (в житті кого) — найбільш знаменна, славнозвісна, видатна подія (період) в історії народу або в житті людини. Героїчний захист Сталінграда — блискуча сторінка в історії Вітчизняної війни (Вісник АН УРСР, 11, 1953, 21).
Ілюстрації
 |
 |
 |
