Відмінності між версіями «Клюка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 30: Рядок 30:
 
==Див. також==
 
==Див. також==
  
==Джерела та література==
+
==[https://bigbro.com.ua/klyuka-tse-shho-take-pohodzhennya-znachennya-i-tlumachennya/ З казкової символіки]==
 
+
==Зовнішні посилання==
+
  
 +
==З казкової символіки==
 +
Хочеться ще трохи поговорити про давнину, насиченою міфологічними персонажами, адже сучасність так нудна з її технологічністю. Отже, клюка – це незмінний і постійний атрибут відьом, які прикидаються бабусями, щоб обдурити своїх майбутніх жертв. Але жінка з косою – не завжди лиходійка.
 +
Наприклад, у фільмі «Морозко» (1964) бабуся-божий одуванчик дає надію головному герою не тільки на набуття колишнього, людського виду, але й на моральне зцілення. Адже саме з тієї пори, коли герой вирішив допомогти бабусі і віднести їй ковіньку, яку вона забула, поки ведмідь тягнув її додому, і починається справжнє одужання Вані.
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]
 
[[Категорія:Слова 2021 року]]
 
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Версія за 13:27, 18 листопада 2021

Клюка, -ки, ж. 1) Палка съ крючкомъ, крюкъ. Коли жиди Христа мучили, на роспятію гей роспинали, клюков за ребра гей розбивали. Гол. II. 23. 2) Клюки́ робити = ключкувати. Вх. Уг. 245.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КЛЮ́КА, и, жін., діал. Ковінька, костур. Мов стара бабусенька з клюкою, Будова вся пригнулась до землі (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 63).

Словникове значення

Значення: «Палиця з кривим верхнім кінцем для опори при ходьбі».


Ілюстрації

Клюка18.11.2021.png Клюка18.11.2021 12.50.jpg Клюка18.11.2021 12.52.jpg Клюка18.11.2021 12.54.jpg

Медіа

Див. також

З казкової символіки

З казкової символіки

Хочеться ще трохи поговорити про давнину, насиченою міфологічними персонажами, адже сучасність так нудна з її технологічністю. Отже, клюка – це незмінний і постійний атрибут відьом, які прикидаються бабусями, щоб обдурити своїх майбутніх жертв. Але жінка з косою – не завжди лиходійка. Наприклад, у фільмі «Морозко» (1964) бабуся-божий одуванчик дає надію головному герою не тільки на набуття колишнього, людського виду, але й на моральне зцілення. Адже саме з тієї пори, коли герой вирішив допомогти бабусі і віднести їй ковіньку, яку вона забула, поки ведмідь тягнув її додому, і починається справжнє одужання Вані.