Відмінності між версіями «Скаучати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
|||
Рядок 24: | Рядок 24: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%B8 | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Версія за 19:34, 17 листопада 2021
Скауча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Скавучати.
Зміст
Сучасні словники
1. Повискувати (жалібно, радісно або з нетерпінням), стиха вити (про собак та інших тварин).Молодиця.. почала гукати на собаку. Собака одбіг на вгород та скавучав (Мирний, І, 1949, 296).
2. Жалібно стогнати, плакати (про людину). Спершу кричала Галя, а то і кричати перестала, тілько скавучить якось болісно (Мирний, ІV, 1955, 203).
3. Набридати кому-небудь скаргами, докорами; плакатися. Пудсунь до мене гранати. Вам добре, ви пожили на світі. А що я бачив? Не скавчи, бери гранату. Ставай поруч (Дмит., Драм. тв., 1958, 165). Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%B8