Відмінності між версіями «Гужва»
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гужва 17.11. | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гужва 17.11.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 14:06, 17 листопада 2021
Гужва, -ви, ж. Распаренная древесная вѣтвь, употребляющаяся для связыванія, обыкновенно въ видѣ кольца. Шух. I. 74, 87, 187.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 336. гужівка — ГУЖІ́ВКА, ГУЖО́ВКА, и, ж. Розпарена гілка, лоза, яку використовують для зв'язування жердин; гужва. Парубки ключин чотири вирубають, гужівками зв'яжуть да батогів два, да на батоги прив'яжуть дошку, да й гойдаються (Ганна Барвінок); Бокораші... Словник української мови у 20 томах Тлумачний словник української мови Словник української мови у 20 томах ГУЖІ́ВКА , ГУЖО́ВКА, и, ж. Розпарена гілка, лоза, яку використовують для зв'язування жердин; гужва. Приклади Скручена в кільце розпарена гілка, лоза, якою кріпляться дерев'яні частини чого-небудь. Приклад Хвіртка в городець, що повисла на одній гужовці, пошарпана вітрами, обмита дощами стріха – все нагадувало Василеві, що господар він поганий. (І. Чендей)
Ілюстрації
|
|
МедіаДив. такожДжерела та літератураЗовнішні посилання |
