Відмінності між версіями «Знидіти»

Версія за 13:34, 17 листопада 2021

Знидіти, -дію, -єш, гл. Зачахнуть, исхудать. Аж знидів, ждучи грошей. Черк. у. Зниділо дитятко, зниділо, на гору воду носячи. Чуб. ІІІ. 178. Аби зниділи як віск на огні, піна на воді, роса на траві; так аби зниділи уроки от... Гол. ІV. 539.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник української мови

ЗНИ́ДІТИ, ію, ієш, док., розм.

1. Втратити силу, здоров'я, стати кволим; захиріти (про людей). Недовго жила її від грудей відлучена дитина; біднятко зниділо, мов поросло мохом, та й навіки заснуло (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 86); Щоб не знидіти від безділля, взявся [Поцілуйко] за шевство (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 187); // Стати чахлим; зав'янути, зачахнути (про рослини). Там, де були грядки цибулі, часнику, коли ще жила дружина Микули Бучини, зниділо картоплиння (Іван Чендей, Поєдинок, 1962, 69).

2. тільки 3 ос., перен. Ослабнути, занепасти. — Бачите, мамо, талант, може знидіти, непіддержуваний і занедбуваний (Ольга Кобилянська, II, 1956, 308); — Ви боялись за своє кохання, що воно знидіє в життьовій боротьбі? (Леся Українка, III, 1952, 700). Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання