Відмінності між версіями «Відгал»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 3: Рядок 3:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
[https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA Вікіпедія]
 +
Відгал, відпочи́нок, дозвілля — проведення часу, метою якого є відновлення нормального стану організму. Зазвичай відпочинок має такі стадії: стомленість, розслаблення, відновлення сил, розвага
 +
 
 +
[https://slova.com.ua/word/%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%B0%D0%BB Словник української мови 1970—1980]
 +
ВІДГАЛ: Без відгалу - не припиняючись, безперестанку, безперервно. Без відгалу сіяв густий та дрібний дощ (Вас., І, 1959, 100); Чотири чоловіки без відгалу довбали землю (Досв., Вибр., 1959, 321).
 +
 
 +
[http://sum.in.ua/s/vidpochynok#:~:text=%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%C2%AB%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%C2%BB,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B4%D1%96%D1%97%2C%20%D1%80%D1%83%D1%85%D1%83%20%D1%96%20%D1%82.&text=%2F%2F%20%D0%97%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%D0%B1%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8 Академічний тлумачний словник]
 +
ВІДПОЧИ́НОК, нку, чол. Відновлення сил після втоми припиненням дії, руху і т. ін. Хоч би ставало тії короткої літньої ночі на відпочинок після денної праці (Панас Мирний, III, 1954, 140); Замість відпочинку мала стільки клопоту і роботи (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 362); Зморене цілоденним блуканням тіло [Павлусеве] вимагало відпочинку (Олесь Донченко, II, 1956, 65);
 +
//  Проведення часу на дозвіллі, без праці. Щодня на відпочинок у Крим прибуває багато тисяч чоловік (Радянська Україна, 3.III 1954, 1);
 +
//  Коротка перерва під час праці, якоїсь дії; перепочинок. — Се каторжна робота! І відпочинку тобі ніякого немає (Панас Мирний, III, 1954, 148);
 +
//  Зупинка в дорозі, щоб відпочити. Я сюди їхала три дні, з довгими відпочинками, а й то була змучена до краю (Леся Українка, V, 1956, 367).
 +
Без відпочинку — безперестанку, безперервно. В залі суду акуратно без відпочинку висиджувала Любов Прохорівна (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 323); Будинок відпочинку — спеціальний заклад для відпочинку трудящих під час відпустки. В будинок відпочинку на поромі ось тут колись переправлявся я (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 197); Вечір відпочинку — вечір, на якому розважаються, танцюють тощо; Кімната відпочинку — кімната на підприємстві, у водолікарні і т. ін., у якій відпочивають; Ні сну, ні відпочинку — немає можливості ні поспати, ні перепочити. Зосталась я сама-самісінька, недугуючи. Ні сну мені, ні одпочинку (Марко Вовчок, I, 1955, 277).
 +
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Відпочинок171120211059.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Відпочинок171120211100.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Відпочинок171120211058.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Відпочинок171120211102.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 
+
{{#ev:youtube|gXBPVFWxvW0}}
 +
{{#ev:youtube|8ilKqvrru5U}}
 +
{{#ev:youtube|ucUQW4N-IWQ}}
 +
{{#ev:youtube|il-1q-XHSpw}}
 +
{{#ev:youtube|jBzK6wLNn_c}}
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
[https://en.wikipedia.org/wiki/Recreation Вікіпедія]
 +
Recreation. Recreation is an activity of leisure, leisure being discretionary time.[1] The "need to do something for recreation" is an essential element of human biology and psychology.[2] Recreational activities are often done for enjoyment, amusement, or pleasure and are considered to be "fun".
  
==Джерела та література==
+
[https://esu.com.ua/search_articles.php?id=20509 Енциклопедія сучасної України]
 +
Дозвілля. ДОЗВІ́ЛЛЯ – сукупність видів діяльності (занять), які здійснюють у вільний час для задоволення певних фізичних, інтелектуальних, соціальних і культурних потреб. У широкому значенні Д. ототожнюють з вільним часом, який розуміють як час, вільний від службових, а також багатьох домаш. обов'язків (прибирання житла, приготування їжі, робота на присадиб. ділянці та ін.). Загалом люди витрачають вільний час на відпочинок, репродукцію та розвиток здібностей, фіз. і розумових сил, розваги та спілкування. З цього погляду функції Д. тотожні функціям вільного часу. Їх реалізують у різних видах діяльності, які можуть виконувати кілька зазначених функцій. Напр., читання може бути не тільки відпочинком, розвагою, але й засобом підвищення культур. компетенції людини. У вузькому розумінні Д. розглядають як частину вільного часу, пов'язану з відпочинком і розвагами. Фахівці нараховують бл. 40-а видів діяльності (занять) у вільний час, що забезпечують виконання саме функції відпочинку і розваг. У наук. літ-рі ці заняття часто називають дозвіллєвими.
  
 +
==Джерела та література==
 +
[https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA Вікіпедія]
 +
[https://slova.com.ua/word/%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%B0%D0%BB Словник української мови 1970—1980]
 +
[https://esu.com.ua/search_articles.php?id=20509 Енциклопедія сучасної України]
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
 
+
[https://rozavetrovsibir.ru/uk/visa/interesnye-fakty-ob-otdyhe-otdyh-na-prirode---samyi-poleznyi-i/ Цікаві факти про відпочинок]
 +
[https://eba.com.ua/perezavantazhyty-tilo-i-mozok-porady-shhodo-yakisnogo-vidpochynku-vid-uspishnyh-ceo/ Поради щодо відпочинку]
 +
[https://cedos.org.ua/researches/doslidzhennia-dozvillia-i-kulturnykh-potreb-miskoi-molodi-v-ukraini/ Дослідження дозвілля і культурних потреб міської молоді в Україні]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]
 
[[Категорія:Слова 2021 року]]
 
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Поточна версія на 11:25, 17 листопада 2021

Відгал, -лу и відгаль, -лю, м. Остановка, отдыхъ, перерывъ. Петро без відгалу робить. Борз. у. Так то проживає Олеся, працюючи без спочинку, без відгалю. МВ. І. 47. На відгалі. На досугѣ, во время отдыха. У вільну годину, на одгалі, як пани роз’їхались у гості, пішов мерщій до панотця. Ком. І. 20. На овес нема й відгалу. На овесъ постоянный спросъ. Борз. у.

Сучасні словники

Вікіпедія Відгал, відпочи́нок, дозвілля — проведення часу, метою якого є відновлення нормального стану організму. Зазвичай відпочинок має такі стадії: стомленість, розслаблення, відновлення сил, розвага

Словник української мови 1970—1980 ВІДГАЛ: Без відгалу - не припиняючись, безперестанку, безперервно. Без відгалу сіяв густий та дрібний дощ (Вас., І, 1959, 100); Чотири чоловіки без відгалу довбали землю (Досв., Вибр., 1959, 321).

Академічний тлумачний словник ВІДПОЧИ́НОК, нку, чол. Відновлення сил після втоми припиненням дії, руху і т. ін. Хоч би ставало тії короткої літньої ночі на відпочинок після денної праці (Панас Мирний, III, 1954, 140); Замість відпочинку мала стільки клопоту і роботи (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 362); Зморене цілоденним блуканням тіло [Павлусеве] вимагало відпочинку (Олесь Донченко, II, 1956, 65); // Проведення часу на дозвіллі, без праці. Щодня на відпочинок у Крим прибуває багато тисяч чоловік (Радянська Україна, 3.III 1954, 1); // Коротка перерва під час праці, якоїсь дії; перепочинок. — Се каторжна робота! І відпочинку тобі ніякого немає (Панас Мирний, III, 1954, 148); // Зупинка в дорозі, щоб відпочити. Я сюди їхала три дні, з довгими відпочинками, а й то була змучена до краю (Леся Українка, V, 1956, 367).

Без відпочинку — безперестанку, безперервно. В залі суду акуратно без відпочинку висиджувала Любов Прохорівна (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 323); Будинок відпочинку — спеціальний заклад для відпочинку трудящих під час відпустки. В будинок відпочинку на поромі ось тут колись переправлявся я (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 197); Вечір відпочинку — вечір, на якому розважаються, танцюють тощо; Кімната відпочинку — кімната на підприємстві, у водолікарні і т. ін., у якій відпочивають; Ні сну, ні відпочинку — немає можливості ні поспати, ні перепочити. Зосталась я сама-самісінька, недугуючи. Ні сну мені, ні одпочинку (Марко Вовчок, I, 1955, 277).

Ілюстрації

Відпочинок171120211059.jpg Відпочинок171120211100.jpg Відпочинок171120211058.jpg Відпочинок171120211102.jpg

Медіа

Див. також

Вікіпедія Recreation. Recreation is an activity of leisure, leisure being discretionary time.[1] The "need to do something for recreation" is an essential element of human biology and psychology.[2] Recreational activities are often done for enjoyment, amusement, or pleasure and are considered to be "fun".

Енциклопедія сучасної України Дозвілля. ДОЗВІ́ЛЛЯ – сукупність видів діяльності (занять), які здійснюють у вільний час для задоволення певних фізичних, інтелектуальних, соціальних і культурних потреб. У широкому значенні Д. ототожнюють з вільним часом, який розуміють як час, вільний від службових, а також багатьох домаш. обов'язків (прибирання житла, приготування їжі, робота на присадиб. ділянці та ін.). Загалом люди витрачають вільний час на відпочинок, репродукцію та розвиток здібностей, фіз. і розумових сил, розваги та спілкування. З цього погляду функції Д. тотожні функціям вільного часу. Їх реалізують у різних видах діяльності, які можуть виконувати кілька зазначених функцій. Напр., читання може бути не тільки відпочинком, розвагою, але й засобом підвищення культур. компетенції людини. У вузькому розумінні Д. розглядають як частину вільного часу, пов'язану з відпочинком і розвагами. Фахівці нараховують бл. 40-а видів діяльності (занять) у вільний час, що забезпечують виконання саме функції відпочинку і розваг. У наук. літ-рі ці заняття часто називають дозвіллєвими.

Джерела та література

Вікіпедія Словник української мови 1970—1980 Енциклопедія сучасної України

Зовнішні посилання

Цікаві факти про відпочинок Поради щодо відпочинку Дослідження дозвілля і культурних потреб міської молоді в Україні