Відмінності між версіями «Русальчин»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
− | РУСА́ЛЧИН, а, е. Прикм. до русалка; належний русалці. Водяник вигідно вкладається в очереті, очима слідкуючи роботу Русалчину (Леся Українка, III, 1952, 191); — Я чув колись легенду, — замріяно продовжував Франтішек Слівка, — В ній розповідається, як маленький хлопчик підслухав хоровод русалок, а потім ходив по всьому світу й грав на скрипці русалчині пісні (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 329). | + | |
+ | '''РУСА́ЛЧИН''', а, е. Прикм. до русалка; належний русалці. Водяник вигідно вкладається в очереті, очима слідкуючи роботу Русалчину (Леся Українка, III, 1952, 191); — Я чув колись легенду, — замріяно продовжував Франтішек Слівка, — В ній розповідається, як маленький хлопчик підслухав хоровод русалок, а потім ходив по всьому світу й грав на скрипці русалчині пісні (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 329). | ||
♦ Русалчин великдень — за народними повір'ями — свято русалок. — Я страх боюсь, що мене русалки залоскочуть, — Дак то ж на русалчин великдень (Борис Грінченко, II, 1963, 333). | ♦ Русалчин великдень — за народними повір'ями — свято русалок. — Я страх боюсь, що мене русалки залоскочуть, — Дак то ж на русалчин великдень (Борис Грінченко, II, 1963, 333). | ||
[http://sum.in.ua/s/rusalchyn Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 911.] | [http://sum.in.ua/s/rusalchyn Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 911.] | ||
+ | |||
+ | '''РУСА́ЛЧИН''' (Руса́льний, Ма́вський, На́вський, Ня́вський, Ме́ртвецький, Ме́рлецький) вели́кдень = Руса́льні ро́зигри = Руса́льник — старовинне дохристиянське свято мерців (ма́вка, на́вка, ня́вка, вона ж руса́лка — від навь — «мрець», «зла істота»), що припадає на Сухи́й четве́р перед Трійцею; його ще називають Се́миком, тобто сьомим четвергом по Великодні, і він є поминальним Русальним четвергом; настає найнебезпечніший для людей час русальних розигрів; русалки полюють на парубків та дівчат, залоскочують їх на смерть або заманюють у підводне царство; щоб не потрапити в руки русалок, треба носити з собою полин або любисток, що відганяють злу силу; Навський Великдень, можливо, справлявся й у Великий (Чистий) четвер на Великодньому тижні; див. ще Рахма́нський Вели́кдень. | ||
+ | |||
+ | [http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 513-514.] | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== |
Версія за 16:16, 16 листопада 2021
Русальчин, -на, -не. Принадлежащій русалкѣ. Русальчин великдень — четвергъ Троицкой недѣли. Ном. № 461.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
РУСА́ЛЧИН, а, е. Прикм. до русалка; належний русалці. Водяник вигідно вкладається в очереті, очима слідкуючи роботу Русалчину (Леся Українка, III, 1952, 191); — Я чув колись легенду, — замріяно продовжував Франтішек Слівка, — В ній розповідається, як маленький хлопчик підслухав хоровод русалок, а потім ходив по всьому світу й грав на скрипці русалчині пісні (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 329). ♦ Русалчин великдень — за народними повір'ями — свято русалок. — Я страх боюсь, що мене русалки залоскочуть, — Дак то ж на русалчин великдень (Борис Грінченко, II, 1963, 333).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 911.
РУСА́ЛЧИН (Руса́льний, Ма́вський, На́вський, Ня́вський, Ме́ртвецький, Ме́рлецький) вели́кдень = Руса́льні ро́зигри = Руса́льник — старовинне дохристиянське свято мерців (ма́вка, на́вка, ня́вка, вона ж руса́лка — від навь — «мрець», «зла істота»), що припадає на Сухи́й четве́р перед Трійцею; його ще називають Се́миком, тобто сьомим четвергом по Великодні, і він є поминальним Русальним четвергом; настає найнебезпечніший для людей час русальних розигрів; русалки полюють на парубків та дівчат, залоскочують їх на смерть або заманюють у підводне царство; щоб не потрапити в руки русалок, треба носити з собою полин або любисток, що відганяють злу силу; Навський Великдень, можливо, справлявся й у Великий (Чистий) четвер на Великодньому тижні; див. ще Рахма́нський Вели́кдень.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 513-514.