Відмінності між версіями «Кібчити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Кібчити, чу, чиш, гл. Бити, колотити. Мнж. 61. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 242. | Кібчити, чу, чиш, гл. Бити, колотити. Мнж. 61. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 242. | ||
| − | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D1%96%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8 | + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D1%96%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8 УКРІЛТ.ORG]=== |
Кібчити, чу, чиш, гл. Бити, колотить. | Кібчити, чу, чиш, гл. Бити, колотить. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Поточна версія на 14:46, 15 листопада 2021
Кібчити, -чу, -чиш, гл. Наносити удари, лупити, люпцювати. Мнж. 61.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Кібчити, чу, чиш, гл. Бити, колотити. Мнж. 61. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 242.
УКРІЛТ.ORG
Кібчити, чу, чиш, гл. Бити, колотить.
Ілюстрації
|
|
|
