Відмінності між версіями «Мовка»
Рядок 40: | Рядок 40: | ||
Загнітко А. П., Домрачева І. Р. Основи мовленнєвої діяльності. — Донецьк : Український культурологічний центр, 2001. — 56 с. — ISBN 966-7517-14-4. | Загнітко А. П., Домрачева І. Р. Основи мовленнєвої діяльності. — Донецьк : Український культурологічний центр, 2001. — 56 с. — ISBN 966-7517-14-4. | ||
Кочерган М. П. Загальне мовознавство. — Видання 3-тє, доповнене. — К. : ВЦ «Академія», 2010. — 464 с. — ISBN 966-580-100-7. | Кочерган М. П. Загальне мовознавство. — Видання 3-тє, доповнене. — К. : ВЦ «Академія», 2010. — 464 с. — ISBN 966-580-100-7. | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== |
Версія за 13:09, 15 листопада 2021
Мовка, -ки, ж. Ум. отъ мо́ва.
Сучасні словники
Словник української мови система звукових і графічних знаків, що виникла на певному рівні розвитку людства, розвивається і має соціальне призначення; правила мови нормалізують використання знаків та їх функціонування як засобів людського спілкування. Мова — це найважливіший засіб спілкування і пізнання.
Ілюстрації
Медіа
13:44
Reply Copy Selected Text Pin Forward Select Delete
Див. також
Писемність Вимова Культура спілкування Список мов Список мов за кількістю носіїв Походження мови Мовознавство Метамова
Джерела та література
С. Васильєв. Мова // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 389. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X. Загнітко А. П., Домрачева І. Р. Основи мовленнєвої діяльності. — Донецьк : Український культурологічний центр, 2001. — 56 с. — ISBN 966-7517-14-4. Кочерган М. П. Загальне мовознавство. — Видання 3-тє, доповнене. — К. : ВЦ «Академія», 2010. — 464 с. — ISBN 966-580-100-7.
Цікаві факти
1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.
2. За лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська – 84% спільної лексики, далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11.
3.В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.
4. 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова “мед” і “страва”. Це була перша згадка українських слів.
5. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва “руська мова”.
6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру “П”.
7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера “Ф”.
8. В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово “горизонт” має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
9. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.
10. Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово “вороги” – “вороженьки”. Мовка = мова. Система звукових і графічних знаків, що виникла на певному рівні розвитку людства, розвивається і має соціальне призначення; правила мови нормалізують використання знаків та їх функціонування як засобів людського спілкування.