Відмінності між версіями «Похило»
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sun02062021.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sun02062021.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| Рядок 21: | Рядок 19: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 03:57, 14 листопада 2021
Похило, нар. Наклонно.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ПОХИЛО. Присл. до похилий 1 — 3. Від корми.. до лінії якірного каната, який натягся і йшов похило під воду — все являло собою прекрасний образ напруженої рівноваги (Юрій Яновський, II, 1958, 57); На північ від північного тропіка і на південь від південного тропіка сонце ніколи не буває в зеніті. Там проміння сонця падає то більш, то менш похило (Фізична географія, 5, 1956, 77); Від'їхавши кілометрів за п'ять від рудника, вони звернули на зелений луг, що похило спадав до річки (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 237); [Панич:] Химко! Кого се ти накликала сюди? Хто тобі дозволив? [Химка (похило):] Паниченьку! простіть мене (Панас Мирний, V, 1955, 231); // у знач. присудк. сл. Почав [Біда] котитись, притуливши гвинтівку до себе. Коли було похило — скочуватись легше. Коли попадався узвіз — доводилось повзти (Микола Трублаїні, I, 1955, 52).
Ілюстрації
|
|
|
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976.
